Пасхальний лист від Олександра Гандшала [можливо помилка] для родини в селі Світязь біля Шацька. Волинянин передає пасхальні вітання, розповідає про своє життя та життя своїх друзів під час роботи в Німеччині, передає привіт багатьом своїм родичам, друзям, сусідам та знайомим. Лист датований 28 квітня 1943 роком, тобто кілька днів після "православної" Пасхи, яка у тому році випала на 25 квітня. Текст переписали згідно з оригіналом: Дня 28 kwitnia IV 43 р. Добрий день моя дорогая родино з моїм сердечним приветом рокового свята Христовеї Паскі. Христос Воскрес моя рідня родино Повідомляю я вам що я ще живий і здоровий откритку получив вашу у понеділок 26 квітня на Паску. в которій був писаний мамин сон що я пришов до борух... то я не бачив і незнаю а що з Степаном то я у місці в одні ... ... і на одні роботі разом. Повідомляю вам, що я за цілих три дні получили по пять картошок з лупаками а то бруква що день. Така моя жизня дорогая мамусю цілую вас сердечно і прошу вас не журітеся по мені яже не сам а всі люде так живуть Мамусю моя будьте веселі і не завдайте собі жалю я ще пока здоровий то все буде добре. Повідомляю я вам що получив од Власа письмо 26 квітня він пише що получив откритку від свого Батька 18 IV 43 року скажіть їм хай вони не жураться по йому вин не голоден і пише що йому добре вольни ходить по городі зовсім не так як ми. Вин пише щоб часто писали до його откриткі то він получає. Влас передає сердечний синовський привіт Батькови мами і батови Петрови і усім сусідам і знакомим. Дякую тобі Петрику я получив тую откритку що ти писав мої мами но бида що не можна тобі вислати гостинця Петрику. Но нічого все добре аьи тилько живи і здорови і усі були у дома то є наліпше у світі. Може деколи ще ми побачимося або здоровє [закреслений текст] А до Адама так само хай пишут откритки то він получає. Получаю письма од Власа од Адама од Трохима од Дибалюка од усіх хлопців які мене знають Ну пока оставайтеся здорови із проводом Христової Паскі і другеї дождати Передаю я свій сердечний привіт і передає Влас і Адам для своїх родичів Мамусю тобі Івасю Коля Максимку Панаску Марусю Адам. Мами Влени Хведору Федосі бабуси. Влас Татови Мами і братови Петрови і усім своїм і знакомим. ваш син Александер Бажаю найкращого ... скорей ... Додаємо також першу сторінку іншої поштівки від Олександра родині, надіслану у червні 1943 року. Ймовірно, він отримав її після Великодня, тому використав її значно пізніше для звичайного листування. Цей та багато інших листів волинських остарбайтерів доступні у розділі "Волинь OST".

Wśród dokumentów Komisariatu Policji Państwowej w Łucku trafiliśmy na dokumenty sprawdzenia pracowników (w tym kandydatów) Dyrekcji Lasów Państwowych. Publikujemy tu spis ponad setki osób, o których wiemy nazwiska, imiona, imiona rodziców, datę i miejsce urodzenia, stan cywilny, wyznanie, zawód, miejsce zamieszkania. Abramowicz Dymitr, Adamski Zygmunt, Anders Tadeusz Aleksander, Andrzejewski Józef Rudolf Bagiński Eugeniusz, Baraniecki Roman, Baranowski Bolesław, Baranowski Mieczysław, Biskupska Helena, Boczar Alfred Jerzy, Budziński Włodzimierz, Buzalski Tadeusz Cygan Janina Barbara, Czernow Aleksander Dąbrowski Henryk, Dąbrowski Stanisław, Dąbrowski Mieczysław, Dębski Stanisław, Dołmat Jerzy, Drewnicki Józef, Durejko Józef, Dworzecki Agustyn, Dybowski Wincenty, Dys Józef, Dzideczek Roman Ehrenfeld Marian Fibich Adolf, Frankowicz Julian Głuski Edward, Gocek Teodor, Gomszczyński Edward, Guźniczakowa Maria Hanuszkiewicz Zofia Barbara, Hejnowicz Stanisław, Hryniewiecki Józef, Hubert Stanisław Marian Iwaszczuk Nester Jachołkowski Mikołaj, Jaczyński Leon, Janeczek Józef, Janicka Maria, Jankowski Tadeusz, Janowska Klara, Jasiński Stanisław Florian, Jedliński Stanisław, Jerchinówna Janina Barbara Kaczorkiewicz Eugenia, Kamecki Jerzy Zdzisław, Kamińska Czesława, Kamiński Kazimierz, Kampioni Konstanty, Karpińska (Janeczek) Wacława, Kliczewski Bolesław, Klima Franciszek Jan, Kończakowski Anatol, Konopko Józef, Korczak Pruchnicki Tadeusz, Korczyk Adolf, Kos Janina Barbara, Kosidło Wincenty, Kosowski Marceli, Kossowska Aleksandra, Kostrzewski Kazimierz, Krajewska (Kliczewska) Zofia, Kraszewski Józef, Kruszyński Antoni, Kulczycka Jadwiga Leszczyński Włodzimierz, Leszczyński Wincenty, Lichota Edmund, Łukasik Piotr, Łukasik Helena, Lwow Jerzy Macichowski Józef, Majewski Józef, Markuszewski Stanisław Bohdan, Maszkowski Władysław, Matwijów Roman, Mazur Eugeniusz, Michajluk Gabriel, Minczewski Rajmund, Mniszek Tchorzwiński Mieczysław, Modelski Tadeusz, Monastyrska Maria Nanowska Wanda Zofia Olczewska Zofia, Olejnik Tadeusz Anastazy, Olszanowski Marceli, Oraczewska Jadwiga, Ostarzewski Roman Karol Paczowski Stanisław, Pauli Adam, Pawlak Zdzisław, Pióro Józef, Płonka Jakub, Podlaski Bazylczyk Zenobjusz, Polański Władysław, Pyzikiewicz Franciszek Rosianowski Bolesław, Rotkiewicz Piotr, Rożdziestwieński Leon Sarzyński Michał, Semienczuk Michał, Semienczuk Paweł, Śiekierżyński Antoni, Skowroński Julian, Skrżypek Władysław, Słodkowski Wacław, Słowicki Władysław, Śmiech Stanisław, Spańsky Zdzisław, Stańczyk Lucjan, Stępowski Antoni, Stilger Stanisław, Suchodolski Jerzy, Świć Aleksander, Świć Stanisław, Sznitzer Artur, Szydłowski Józef, Szymański Ludwik Tchórzewska Zofia, Tr...niecki Paweł, Turkiewicz Mateusz Wasiak Tadeusz, Wasilewski Zdzisław Marian, Wąsowski Ludwik, Wi... Stanisław, Wiszniewski Paweł, Wiszniewski Bazyli, Wojciechowska Wiktoria, Wójcik Stanisław, Wypustek Stefan, Wysocki Mieczysław Józef, Wyszatycki Mieczysław Zagórski Anatol, Zaleski Ludwik Stanisław, Zarzycki Stefan, Zawadzki Janina Barbara, Ziółkowski Stefan, Żółkiewski Teodor

В кінці 1930-х років авіація на Волині вже досить часто використовувалася не лише для військових цілей. Так, у 1937-1939 роках на потреби Волинського окружного земельного управління було виконано декілька десятків тисяч фото, які потім наклеювали на картонні або ж металеві листи. Було їх створено понад 5500, хоча до наших днів дійшло лише 400 таких аерофотографічних карт. Ми зробили мапу, на якій нанесли позначки сфотографованих місцевостей, а також тих місць, фото яких були знищені або локація яких невідома. Окрім цього, для вже скопійованих нами знімків, ми використовували не лише позначку, але і територію, яку відображає аерофото. Найкраще сфотографована південна та західна частини колишнього Луцького повіту, також досить багато фото з Володимирського та Ковельського повітів. Кілька фото збереглося з Горохівського, Здолбунівського та Дубенського повітів. Аерофотознімки разом з іншими додатковими матеріалами допомагають краще дослідити міське та містечкове планування, побачити, як виглядали вже зниклі місцевості. Також, враховуючи, що у роки війни та в радянський період на Волині було знищено чимало шляхетських двориків та палаців, ці фото чи не єдина можливість побачити, як виглядали ці будівлі та що їх оточувало. Для генеалогів це джерело цікаве, адже дає змогу злокалізувати точне місце розташування будинків звичайних селян. Якість деяких фото дозволяє навіть порахувати кількість дерев на ділянці.

Луків (в минулому Мацеїв) – невеликий населений пункт на заході Волинської області з населенням близько 3000 осіб. До нашого часу в містечку збереглися кілька цікавих пам'яток, фото яких ми знайшли в архіві й ділимося з вами, нашими читачами. Ця стаття є частиною проєкту "Волинь'59" про фотофіксацію об'єктів історії та архітектури Волинської області в кінці 50-х – поч. 60-х років. Після експедиції частину пам'яток було знесено, а частина таки отримала державний захист. Запрошуємо до перегляду інших статей в рамках цього проєкту. Церква святої Параскеви збудована у 1723 році, як греко-католицький (уніацький) храм. Після повстання 1830-х років російський уряд ще з більшою силою почав силоміць переводити уніатів у православних, тоді ж, у 1839 році, ця церква також стала православною. На фото можна побачити, як виглядав храм після війни, зокрема ще гонтовий дах святині. На жаль, нині його немає, а під час останнього ремонту було додано чимало золотих елементів, що негативно впливають на історичний вигляд храму. На наших фото можна побачити цікавий приклад іконописання в наївному народному стилі — ікону св. Юрія у лицарських обладунках. Ікона датується 1790 року, принаймні того року її подарували храму, про що є відповідний напис на ній. До храмового комплексу також входить стара дерев'яна дзвіниця, яка і сама по собі є пам'яткою народного мистецтва та архітектури. Костел св. Анни та Станіслава датується XVI ст., хоча зазнав серйозної перебудови після руйнації внаслідок шведської навали 1708 року. Також, на архітектуру храму вплинуло те, що у 1870 році російська влада передала його православним. Тоді по обидва боки костелу було додатково добудовано два крила. Був повернутий католикам у 1920 році, тобто після входження Волині до Другої Речі Посполитої. Хоча ця будівля і є пам'яткою з 1963 року, вона увесь час зазнавала руйнації й нині вона у значно гіршому стані ніж на наших фото. Поблизу храму знаходяться келії XVIII століття. PS. У цій рубриці не ставиться за мету розповісти історію пам'яток, адже кожна з них варта сотні сторінок тексту, а лише показати їхній стан у певну історичну мить.

Володимир (донедавна Володимир-Волинський) – це одне з найстаріших міст Волині, що протягом усієї своєї історії відігравало важливу роль в житті регіону. За понад тисячолітню історію тут було збудовано немало сакральних споруд, частина з яких, на щастя, збереглися до сьогодні. В архіві вдалося знайти фото чотирьох пам'яток з цього міста. Ця стаття є частиною проєкту "Волинь'59" про фотофіксацію об'єктів історії та архітектури Волинської області в кінці 50-х – поч. 60-х років. Після експедиції частину пам'яток було знесено, а частина таки отримала державний захист. Запрошуємо до перегляду інших статей в рамках цього проєкту. Єпископський замочок (Будинок єпископів) збудований у 1494 році, після татарського нападу на місто. Поруч з ним знаходиться єдиний на Волині храм, що був збудований в часи Київської Русі. На фото видно сліди післявоєнних руйнувань будинку, зокрема дах та стіни. Церква св. Василя, датується XIII-XV ст., до наших днів не дійшла в оригінальному вигляді, т.к. у 1844 році до неї була добудована дзвіниця, а довкола храму з'явився мур. Церква-ротонда має чимало чужих Волині елементів, які з'явилися у ХІХ-ХХ ст. внаслідок російського впливу на церковну архітектуру регіону. Проте, зберігся замурований готичний портал, що свідчить про давність основи споруди. Костел Іоакима та Анни збудований у 1752 році. На жаль, вже в радянські часи була зруйнована дзвіниця біля храму. На наших фото видно, наскільки гарним був вівтар, а також різні деталі інтер'єру та екстер'єру, що не збереглися нині. Костел Розіслання Апостолів (нині відомий як Кафедральний Собор Різдва Христового) будувався 15 років та був освячений у 1770 році на замовлення ордену єзуїтів. Шкода, але маємо лише фото зовнішнього вигляду цього храму, який після війни був у критичному стані. На фасаді також виднівся фрагмент молитви Отче Наш польською мовою "Przyjdź królestwo twoje" (укр. Хай прийде Царство Твоє). PS. У цій рубриці не ставиться за мету розповісти історію пам'яток, адже кожна з них варта сотні сторінок тексту, а лише показати їхній стан у певну історичну мить.

Трапилося нам досить рідкісне генеалогічне джерело — список колишніх вояків Війська Польського, які повернулися додому з війни в Луцьку. Цей список короткий і включає лише 24 особи. Документ містить інформацію про реєстрацію в Луцьку, ПІБ, місце та дату народження, національність, сталу адресу, військову формацію та звання, звідки та коли повернувся до міста, мета прибуття та заняття. Bachniuk Grycko 1911, Buczek Jan 1899, Chodziuk Mykiła 1916, Czepurkowski Tadeusz 1913, Czerwiec Kazimierz 1906, Czornyj Mykoła 1915, Dachnowski Stepan 1917, Dziuma Eugimij 1904, Fedorczuk Petro 1903, Garbaciak Stanisłąw 1904, Kamiński Bolesław 1916, Kit Maksym 1912, Kontecki Jan 1910, Kopernik Mikołaj 1910, Książek Edward 1913, Kucyj Aleksander 1905, Medwedczuk Aleksander 1917, Myczko Stepan 1917, Polikarpow Eugeniusz 1906, Respondek Stanisław 1899, Sawrajuk Oksentij 1909, Stadnicki Władysław 1905, Szafarczuk Eugeniusz 1910, Szpet Michał 1908, Zasławski Mikołaj 1916

Дерев'яний костел Пресвятої Трійці та св. Йоана Хрестителя був побудований 1778 року. Храм служив багатьом католикам до Другої світової війни, яку, на жаль, не пережив. Нині, на Костельній горі в Торчині чиєсь поле і лише назва нагадує, що тут колись була католицька святиня. Збереглося небагато фото, на яких видно як він виглядав. Зокрема, в мережі. нам не вдалося знайти жодного фото інтер'єру костелу. Але працюючи в архівах, вдалося натрапити на фото вівтарної частини храму, а також дзвіниці. Варто зазначити, що у 1998 році в Торчині освятили новий парафіяльний Костел Пресвятої Трійці та св. Йоана Хрестителя.

Подаємо індекс прізвищ та імен складений на основі карток працівників управління ґміни Бугрин Рівненського повіту: війтів, заступників, секретарів, канцеляристів, фурманів, солтисів, підсолтисів та інших. В картках міститься основна біографічна інформація про особу, в тому числі про рік і місце народження, освіту, склад сім'ї, а також, є фото солтисів та підсолтисів. Список подаємо польською мовою, як подано в картках знайдених в архіві. Bagniuk Józef, Beciuk Włodzimierz Bernard, Bednarski Marjan Mieczysław, Bereźniak Klimenty, Bereźniak Mina, Beszta Jan, Bieguś Stefan, Bojar Trofim, Borowski Antoni, Bryzek Aleksander, Buhaj Kirył Chomicki Sergiusz, Czarkowski Franciszek Kazimierz, Czerewań Antoni, Czerniak Boris, Czerwan Antoni Demczuk Artem, Demczuk-Karpiuk Filimon, Dmitruk Zachary, Drozdiuk Ławr, Dubicz Jakób, Dubicz Piotr, Dunin Borkowski Maria Grzechniuk Piotr Hanża Paweł, Hawlitiuk Jakim, Hejuk Sidor, Herasimczuk Andrzej, Hnicki Władysław, Hrycak Arkadij Iszler Wiktor, Iwańczuk Aleksander Janczuk Nicefor, Jewczuk Ławrenty Kaczanowski Jan, Karaniec Jemieljan, Kazda Józef, Kirylczuk Stefan, Kiryluk Radion, Kisiel Hieorhij, Klimczuk Sergiusz, Kłopot Mark, Koberniuk Semen, Kondratiuk Kirył, Kopyłowski Łewki, Koużel Włodzimierz, Kozeł Jan, Krawczak Hipolit, Krutij Pantelejmon, Kulesza Wiktor, Kuszpetowski Kazimierz, Kuzmuk Nazar Laszuk Archip, Ławaryk Emeljan, Łukomski Piotr Macik Józef, Macik Józef, Marcinkowska Helena, Marcinkowski Aleksander, Marek Andrzej, Mielniczuk Sylwestr Nesteruk Turzyk Artem, Niweruk Filimon Parchomczuk Jan, Pastuszek Zinowi, Pawluk Flor, Pawluk Flor, Podgórski Gustaw, Poleszczuk Sawa, Poliszuk Tymoteusz, Popenko Stolarczuk Maksym, Prysiażniuk Mojsiej Rzyha Teodor Sachniuk Chariton, Sapronów Bazyli, Schowanek Józef, Simczuk Kirył, Słoboda Makar, Stepańczuk Sawa, Stepańczuk Antoni, Stepaniuk Antoni, Suprun Teodor, Symonczuk Trofim, Szafrański Bronisław, Szambor Stanisław, Szeludko Jakób, Szełudko Jakub Tarasow Simieon, Tarasow Józef, Tiopan Rabczewski Nazary, Tomoszczuk Sidorczuk Trofim, Trofimczuk Grzegorz, Turzyk Filimon Usik Roman Wakulczyk Maksym, Wieliczko Mateusz, Wienisławski Stanisław, Wojtiuk Stefan, Wostry Antoni, Wozniuk Mojsiej, Woźniuk Antoni, Wysocki Marek Zaic Włodzimierz, Zikan Antoni, Zinczuk Mikołaj, Zub Aleksander

Публікуємо прізвища євреїв, що проживали у 1932 році на території ґмін Чаруків та Полонка. Усього в списку кількасот імен дорослих та дітей із зазначенням віку, професії та, часом, додатковими даними. Ґміна Полонка Górka Połonka (Гірка Полонка): Mandel, Pogórec, Wildeguz Horodyszcze (Городище): Szejnis Jeziorany Polskie (Озеряни Польські): Kwurt Korszowiec(Коршовець): Kacter Ławrów (Лаврів): Goldenfeld, Estra, Kierman, Kryger, Kruonik, Rawicz, Zekcer Łuczyce (Лучиці): Zugier Mstyszyn (Мстишин): Zugier Mstyszyn kol. (Мстишин колонія): Grasica Nowostaw (Новостав): Szestak, Szostak Ozdów (Оздів): Demb Płoszcza Łomanowska / Żwirków (Площа Ломановська / Звірків): Kac Pułhanów (Пілганів): Fryzjer Radomyśl (Рамимишль): Berger, Byk, Gersztejn, Jachnes, Kostomach, Kwurt, Sznajder Suchowola (Суховоля): Byk, Chadfent, Hinier, Honik Werbajew (Вербаїв): Tesler Ґміна Чаруків Adamów (Адамів): Byk Biskupicze (Бискупичі): Diment, Rozenfeld Budki Hubińskie (Губинські Будки): Blumsztejn, Gerszumer, Golduber, Klejner, Nudel, Wołoch Czaruków (Чаруків): Ferdman, Fiks, Golduber, Gutman, Kryger, Kryger (Symeha), Zwagiler Dębowa Karczma (Дубова Корчма): Borynsztejn, Browar, Gorensztejn, Grynszpun, Kanisz, Kapcan, Klecel, Piterman Gródek (Городок): Lindenbojm Horodyszcze (Городище): Tesler Hubin (Губин): Chusid, Kaszper, Klejner, Krane, Rochwargier Kołodeżskie Budki (Колодежські Будки): Bejner, Bronsztejn, Ferdman, Safir, Surżer Kołodeży (Колодеже): Krejmer, Łakrec, Liwer, Polakow Korszów (Коршів): Lindenbojm Marusia (Маруся): Mirocznik Mychlin (Михлин): Mirocznik, Zindyn, Zwagiler Oderady (Одеради): Auchman, Szwarc Ostrów (Острів): Bekrisin Sienkiewiczówka (Сенкевичівка): Auster, Barak, Barm, Berger, Bortnik, Bronsztejn, Bursztejn (?), Bursztok, Czapnik, Diment, Drajcen, Ekdysz, Feldenkrajz, Finkelsztejn, Fiszman, Fuks, Furszt, Gerszten, Igel, Kalika, Katz, Klejner, Kremer, Krysztaf, Lechtman, Lerner, Leszniwer, Matlis, Mendelson, Rajber, Reznik, Szames, Szerman, Szmirgold, Sznaper, Szpigel, Teller, Wajner, Wołoch, Zilberman Siergejówka (Сергіївка): Szkolnik Skurcze (Скурче): Diment, Finkiel, Klejner, Rojtenludem, Sigal Szklin (Шклинь): Beker, Błulsztejn, Fajn Szklin kol. (Шклинь колонія): Beker, Fajn Szprachy (Шпрахи): Lerner, Zafuler / Zatuler Uhrynów (Угринів): Bronfen, Gonik, Janczer, Perelmuter Wigurzyce (Вигуричі): Kalterman (Jos), Lerner Zagaje (Загаї): Lerner, Zwagiler Zamogile (Замогилля): Nejman

До наших рук потрапила шкільна фотографія виконана у 1930х роках минулого століття. На жаль, не відомо точно, де саме зроблене фото. Відомо, що серед учнів є Кучер Надія Давидівна (1918-1992) з Лопавше, у той час ґміна Боремель Дубенського повіт, Волинське воєводство. Ймовірно, школа була в тому ж селі або у сусідньому Лисині. На фото можуть бути українські, польські та чеські діти з околиць. Обов'язково пишіть в коментарі, якщо когось впізнали або знаєте, де була школа.

Публікуємо список працівників державної каменоломні в Яновій Долині колишнього Костопільського повіту станом на лютий 1938 рік. На кожного працівника є наступна інформація: Прізвище та ім'я Дата та місце народження Імена батьків Національність та релігія Професія Дата прийняття на роботу Вид роботи Місце останнього та сталого проживання Останнє місце роботи Документ Опис: зросту, волосся, очей, губ, носа, обличчя та особливих прикмет Adamski Marian, Ambroziak Bolesław Babicz Karp, Babicz Manuił, Bachów Władysław, Baczuk Nił, Baczuk Andrzej, Baczuk Jan, Baczuk Wasyl, Baczuk / Babicz Adrian / Andrzej, Bagłaj Sawa, Banach Józef, Banacki Jan, Barylewski Leon, Baryszkiewicz Jakób, Basiuk Aleksiej, Belejko Jan, Belejko Stefan, Belejko Trofim, Beter Ewald, Bonacki Mikołaj, Boningart? Edwin, Boryśkiewicz Antoni, Boryszkiewicz Afanazy, Boryszkiewicz Leon, Bratek Grzegorz, Bratok Trofim, Bunieczko Antoni, Buraczyński Mikołaj Charczuk Filip, Chmielewski Kazimierz, Chmielowski Łukasz, Chołod Prochor, Chweszczuk Teofil, Cykuń Kirył, Cykuń Włodzimierz, Czeremejko Stefan, Czernega Filimon, Czerwiński Wsewołod, Czykun Jan Daszkiel Arsenij, Daszkiel Fedor, Daszkiel Fefim, Dejner K., Demiańczuk Fedor, Deske Albert, Dołgo..ki Pankrat, Dubieniecki Józef, Dyduch Mieczysław, Dzieduch Artem Farsiuk Jan, Finczuk Ilja, Finczuk Władysław, Finczuk Prokop, Fińczuk Teodor, Franczuk Kirył, Frańczuk Maksym Gawlicki Franciszek, Gawlik Józef, Głuszczyk Filimon, Głuszczyk Jan, Gróbka Józef, Gryb Tit, Gryb Iwan, Gryb Deonizy, Gurc Adolf Hanuła Grzegorz, Haruk Filip, Hawuła Łukasz, Hawuła Jewtuch, Hawuła Manuił, Henkelman Albert, Herasimczuk Mojsiej, Hłuszczyk Polikarp, Hłuszczyk Semen, Hłuszczyk Dawid, Hłuszczyk Filip, Hłuszczyk Adam, Hłuszczyk Doroteusz, Hłuszczyk Wasyl, Hoduń Bazyli, Honlar Aleksander, Hrib Iwan, Hryb Włodzimierz, Hura Piotr, Hura Jan Izdebski Bolesław Jaroszyk Wiktor, Jefimiec Taras, Jefimiec Afanazy, Jofimiec Piotr, Jurczyk Paweł, Jurczyk Andrzej, Jurczyk Sergiej, Jurczyk Michał, Jurym Sawa Kalczuk Filimon, Kałużny Konstanty, Kamiński Andrzej, Kidiuk Sergiej, Kłoda Michał, Kłus Fadiej, Konczuk Matwiej, Kończuk Jan, Kończuk Andrzej, Kończul Sergiej, Konieczny Stanisław, Korejko Maksym, Korejko Michał, Korejko Piotr, Korejko Adam, Korejko Afanazy, Korejko Dawid, Korejko / Jurczyk Borys, Korewa Michał, Korniejczuk Awram, Korniejczuk Michał, Korolczuk Aleksander, Korotczuk Terenty, Koruś Dmitry, Kosik Stefan, Kowalczuk Arest, Kowalczuk Stefan, Kowalczuk Teodor, Koziół Dmitr, Kozłowicz Czesław, Kozłowski Witalis, Krawczuk Semen, Krawczuk Jerofiej, Krawczuk Stefan, Krawczuk Jewtuch, Krawczuk Dmitry, Krawczuk Bazyli, Krawczuk Sergiejusz, Kroka Szymon, Kroka Teodozy, Kruk Mikita, Kruk Nikifor, Kruk Jan, Kruk Józef, Kruk Wasyl, Kruk Jan, Kryczylski Julian, Kryczylski Jerzy, Kuchar Deonizy, Kuchar Nikon, Kucharczuk Wasyl, Kuczeruk Dmitry, Kuracz Stefan, Kurasz Feodosij, Kusznier Teodozy, Kwaśniewski Piotr, Kwiatkowski Stefan Lapczuk Feodozij, Lapczuk Warfołomiej, Larzyński Józef, Lesiuk Władysław, Lewczuk Ignacy, Lewczuk Jan, Lewczuk Wasyl, Lewczuk Nikander, Lewczyk Kirył, Lewczyk Jewmenij, Lipski Piotr, Lisica Sergiusz, Łogwin Bazyli, Łoposza Isak, Łoposza Feodor, Łoposza Michał Maciejko Grzegorij, Magobiński Jan, Małyszewski Mark, Małyszewski Marek, Małyszewski Bazyli, Małyszewski Sidor, Małyszewski Jan, Małyszewski Feodor, Marciniuk Józef, Marszał Michał, Mielniczuk Tymofiej, Mielniczuk Jan, Mielniczuk Grzegorz, Mielnik Arsenij, Mielnik Jan, Mielnik Aleksander, Mielnik Aleksander, Mikołajczuk Andrzej, Mikonow / Mironow Józef, Miron Wacław, Mirończuk Włodzimierz, Morożko Charyton, Mosiejczuk Leonty, Moskalik Sawa, Mospań Andrzej Nazaruk Karp, Nesterczuk Stefan, Niezdziusz Teodor, Nowak Antoni, Nowak Jan Oksińczuk Kalenik, Oniszczuk Teofil, Oniszczuk Ignacy, Oniszczuk Nestor, Oniszczuk Jan, Oniszczuk Michał, Oniszczuk Miron, Oniszczuk Jan, Oniszczuk Semen, Oreł Michał, Orłowski Kirył, Orłowski Andrzej, Orłowski Stefan, Osipczuk Jan, Ostrowski Leon Paluch Arsenij, Paluch Andrzej, Pańczuk Dmitry, Pańczuk / Papczur Bazyli, Parfeniuk Andrzej, Pawłowski Selwestr, Pawłowski Teodor, Perechodko Paweł, Perelat Chrystofer, Perelat Filip, Piela Jan, Pietrołaj Józef, Pinczuk Paweł, Podchorodewski Kazimierz, Polak Władysław, Polnek Jan, Poworożnyk Teodor, Pro..r Jan, Prociak Władysław, Pryszczepa Onisim, Pryszczepa Maksym, Przymak Jakób, Przyszczepa Semen, Ptak Stanisław Ramuld Leon, Roch / Poch Jan, Romańczuk Milenti, Romańczuk Stefan, Romaniuk Borys, Romaniuk Ulian, Romaniuk Kiryło, Roskiak? Piotr, Roszczyński Józef, Rudnicki Edward, Rybak Paweł, Rymas Adolf, Rzecznik Tadeusz Sarbyra Stefan, Sawczuk Georgij, Sawtyra Aleksy, Sawtyra Józef, Sereda Samuel, Sereda Jan, Sereda Eugeniusz, Sereda Dmitry, Sereda Ignacy, Sereda Mikołaj, Sereda Antoni, Sereda Jerzy, Sewruk Władysław, Skrzypa Jan, Slusarenko Nuchieja, Sowiński Wiktor, Stasiuk Wasyl, Steciuk Wonifati, Stepańczuk Jan, Stepańczuk Nestor, Stepański Ignacy, Strajnen Rajnchold, Strelczuk Jan, Strelczyk Teodor, Sucharski Stanisław, Szacki Grzegorz, Szade Ewald, Szama Karp, Szerszun Maksym, Szerszun Ilja, Szewczenko Aleksander, Szlejuk Teodor, Szraff Albert, Szwarobiej Jan, Szworobej Stefan, Szydłowski Piotr, Szymczak Jan Tarasiuk Andrzej, Tarasiuk Sergiejusz, Tarawiecka Tekla, Targoni Porfiry, Targoni Tymosz, Tarponi Aleksander, Teodorowicz Narcyz, Tepluk Paweł, Tepluk Maksym, Tepluk Fedor, Tohar Toma, Trojanowski Tadeusz, Tukasz Wasyl, Tym Rajnchold, Tymczuk Wacław, Tymoszyk Antoni Unier Jakób, Urbaniuk Paweł, Uszakow Kuzma Wachowski Kazimierz, Włodarczyk Irena, Włosek Jan, Wojtkonat Michał, Wójtowicz Wasyl, Wolanik Maksym, Wolaniuk Józef, Wolaniuk / Pawluk Teodor, Wołowodik Adam Zachoży Włodzimierz, Zagraniczny Daniło, Zeland Wilhelm, Żurawel Mikołaj, Żurawel Jan, Żyruń Sawa Окремо подаємо список осіб, яких в лютому 1938 року звільнили з роботи. Додаткової інформації по них немає: Janicki Emeryk, Krysztofowicz Stanisław, Naumowicz Marek, Gołębiowski Kazimierz, Sawicki Franciszek, Wiatr Marian, Trofimczuk Maksym, Charuk Filip, Buczyński Włodzimierz, Pietrak Józef, Soszyński Antoni, Wcizło Ignacy, Lewczyk Wiktor

Костопіль у 1920-х роках — це центр повіту, який швидко росте. Щороку прибувають нові жителі, розвивається промисловість, прокладаються кілометри залізниці, до Янової Долини їздять туристи з усієї тодішньої Річі Посполитої. За таких умов старий дерев'яний костел банально не вміщає усіх охочий помолитися. А ще не відповідає статусу повітового центру та амбіціям відродженої Польщі й католицької церкви на сході країни. Про будівництво костелу можемо прочитати у 8-9 номері видання "Architektura i Budownictwo" за 1927 рік: "У новопризначеному повітовому місті Костополі на Волині, при надзвичайно розлеглій парафії, що розляглася в радіусі до 30 кілометрів, вирішено збудувати римо-католицький храм на подарованій Урядом двогектарній ділянці, при головній вул. Варшавській, де нині знаходиться імпровізована дерев'яна каплиця. Костел запроєктувати з двома навами, трансептами, пресбітерієм, ризницею, каплицею, двома вежами при фронтоні та вежею-дзвіницею, що знаходиться дещо в позаду при трансепті, на осі бічної нави, у стилі польського ренесансу. Як і у святинях на заході, заплановано централізований обігрів, що маю бути у нашій країні звичним явищем, аби вірні, що перебувають по кілька годин під час служби, не мерзли від холодних підлоги та стін. Кошторис будівництва складено на суму 300.000 zł." Запроєктував цей дійсно гарний костел, випускник Політехніки в Мюнхені, 48 річний варшавський архітектор Фелікс Міхальський (пол. Feliks Michalski) у тому ж таки 1927 році. Будівництво костелу тривало близько 10 років. Основною проблемою було фінансування, адже окрім цього костелу на Волині будувалися десятки інших римо-католицьких святинь. На фото з нашої колекції можна побачити стан будівництва у 1935 році. Ці фото доволі рідкісні, адже костел не пережив радянського періоду історії Волині.

Вашій увазі лист Йочковського Владислава (пол. Jączkowski Władysław) до батьків в село Затурці. Отримувачем вказаний Ян Йончковський, який, як відомо нам з інших джерел, також вживав прізвище Йончко (пол. Jączko) та був народжений 25.12.1889 року. Наш переклад з польської на українську мову: Дорогі, Батько та мати, Дякуючи Богу, я живий та здоровий. Твої листи, писані дня 1/4 43 р. Дуже зрадів, як мені дали лист, коли повернувся ввечері з роботи. Тільки поглянув, одразу впізнав твій почерк. Я добре знаю, що усім вам вдома не є розкішно, але вдома то є вдома. Бо мені життя летить як Ольховичу. Мені робота не страшна, але дещо інше велике зло є страшним. Також вивчаю та пізнаю слюсарську професію. Може, як повернуся здоровим додому, ця велика наука цієї професії. Щодо відпустки, то навіть має про що думати, тому що немає розпорядження про відпустки для рускіх. Як закінчиться війна і буду живий та здоровий, то повернуся додому, а інакше немає про що й думати про швидку зустріч. Як будуть приймати посилки, то надсилайте більше тютюну. Якщо можете, то сфотографуйте Збишка (пол. Zbyszek / Zbigniew) та надішліть мені фото. дня 1/4.43.р. ваш Владек. Посилки усі ті, що були мені вислані, отримав, окрім сала, якого не отримав. Як будуть приймати посилки, то надсилайте більше тютюну. Eberwalde дня 1/4.43 р. ваш Владек Цей та багато інших листів волинських остарбайтерів доступні у розділі "Волинь OST".

Нам вдалося знайти та індексувати список солтисів (пол. sołtys - сільський староста) та підсолтисів (пол. podsołtys - заступник солтиса) з різних громад Луцького повіту Волинського воєводства станом на кінець 1930-х. На кожного з солтисів та підсолтисів є особиста картка з наступною інформацією: Прізвище та ім'я Дата та місце народження Посада в ґміні Дата виборів Дата затвердження [на посаді] та № акту Дата вступу на посаду Місце проживання (відстань до Уряду ґміни) Сімейний стан. а) ім'я дружини b) імена та дати народження дітей с) імена батьків Громадянство Віра Національність Освіта Знання мов Професія Заступник в домашньому господарстві Власність (нерухомість та підприємства) Тривалість проживання в ґміні Попередня робота Військова повинність Для зручності, подаємо список згідно ґмін, імена подано польською, як в оригіналі. Ґміна Чаруків (пол. Czaruków): Alebański Grzegorz, Anitruk Afanazy, Bekier Adam, Bereza Andrzej, Biernacki Stanisław, Błachnia ?, Błoński Kazimierz, Daniluk Wasyluk Jakób, Dmitruk Michał, Domański Bronisław, Domjańczuk Andrzej, Dorogaj Kalenik, Filuk Grzegorz, Griszczuk Marko, Gusakowski Jan, Herasyniuk Nikita, Hirski / Huluk Teodor, Hnatiuk Grzegorz, Hnatiuk Michał, Hołas Wacław, Hruszka Józef, Hłowaszek Władysław, Jansa Jaropołk, Jaszczuk Stanisław, Kamiński Elian, Karpiuk Leonty, Kelner Jarosław, Kendik Wiaczesław, Klepiec Teodozy, Klimczuk Bazyli, Kolada Michał, Kowasz Aleksander, Kozaczuk Jan, Kubow Stefan, Kupsz Frydrych, Kwapił Bogusław, Lerner Ausin, Lipiński Witold, Łuciuk Afanazy, Łukjańczuk Dmitro, Maciuk Makar, Maksymczuk Klemens, Mamczur Jan, Marcyniuk Choma, Marczuk Jan, Martyniuk Wasyl, Mateusz Jarosław, Mazurek Michał, Mazurok Izydor, Mindiuk Filip, Mosiejczuk Uljan, Ofiara Michał, Omański Edward, Ostrowski Łongin, Pamew Mikołaj, Pawłow Miron, Pawłow Mojsiej, Pencak Mikołaj, Perwańczuk Joachim, Pietrzelin Franciszek, Porowczuk Tomasz, Postrach Jan, Reszka Stanisław, Rodziewicz Stanisław, Sawczuk Józef, Sawczuk Tychon, Schowanek Antoni, Smal Ignacy, Sochar Józef, Sochar Sylwester, Straszyński Paweł, Szadurski Józef, Szobek Wacław, Szrejder Rudolf, Trynkiewicz Konstanty, Turko Mieczysław, Warchoł Adam, Weremczuk Mikołaj, Wieczorek Michał, Wolaniuk Dymiter, Wolejnik Józef, Wołoszyń Mieczysław, Zawadzki Franciszek, Zemler Rudolf Ґміна Ківерці (пол. Kiwerce): Aleksandrowicz Karol, Balbuza Teodor, Barcicki Antnoni, Besarabczuk Jakób, Bryk Paweł, Chłopecki Piotr, Drukaczuk Mojsiej, Gallant Henryk, Hildenbrandt Herman, Jaciuk Michał, Jans August, Kaczorowski Stanisław, Kiryczuk Naum, Kisza Karol, Kopij Antoni, Kopij Wielesław, Korolczuk Michał, Krupski Bronisław, Krut' Julian, Kuszniruk Izydor, Lausz Robert, Luszuk Miron, Luszuk Piotr, Luszuk Sergiusz, Macierzyński Franciszek, Maczułka Mikołaj, Malinowski Adam, Markowski Bronisław, Martyniuk Stefan, Matwiejczuk Piotr, Ostrowski Feliks, Popławski Michał, Prytuła Mikita, Przywarski Wacław, Puglas Stefan, Radecki Adam, Rak Jakób, Romaniuk Jan, Romanowski Jakób, Rosiński Józef, Sawicki Szymon, Smolarczuk Aleksy, Sołtysiuk Mateusz, Staniszewski Antoni, Suchodolski Wojciech, Sucholewicz Stefan, Suporowski Leon, Tarasiewicz Jan, Terpiłowski Anastazy, Tkaczuk Piotr, Trofimluk Teodor, Walenta Włodzimierz, Wilgas Józef, Wąsowicz Adam, Zieliński Antoni Ґміна Княгинінок (пол. Kniahininek): Bałon Wacław, Banach Paweł, Bielski Władysław, Bojarczuk Daniel, Bokrand Rudolf, Bondaruk Kuprijan, Dejnega Foma, Denysiuk Piotr, Domreze Robert, Dreger Frydrych, Gacke Arnold, Gadaj Mikita, Guran Antoni, Hibner Albert, Holand Gotfryd, Jaciuk Jakób, Jans Antoni, Jegier Wilhelm, Kocur Marcin, Korolczuk Jan, Kowalewski Stanisław, Krygier Karol, Kudra Michał, Kuzniecki Wiktor, Litkie Emil, Ławreniuk Aleksander, Maron Ferdynand, Mały Józef, Misztel Izydor, Muzyczuk Włodzimierz, Myszka Paweł, Paśko Semen, Piechocki Jan, Pierożyński Konstanty, Piwczuk Andrzej, Poliszczuk Teodor, Płandowski Paweł, Rychluk Wasyl, Semczuk Włodzimierz, Sołomoniuk Ignacy, Stelmaszczuk Kalenik, Stram Frydrych, Suchy Wacław, Tkacz Jakub, Tyszecki Józef, Wajs Gustaw, Weremczuk Piotr, Werner Emil, Winter Filip, Wojtiuk Wasyl, Właczyha Wacław, Zieliński Michał, Zonenberg Bolesław Ґміна Колки (пол. Kołki): Andrejczuk Bazyli, Awdijczuk Terenti, Binsztok Idel, Bober Franciszek, Bortnik Filip, Buhajczuk Jan, Bykowiec Grzegorz, Bykowiec Jan, Demczuk Charyton, Demczuk Jerofiej, Dobroch Wincenty, Filuk Maksym, Galla Zygmunt, Horbacz Antoni, Horbacz Jan, Hulkiewicz Józef, Jewtukewicz Ignacy, Krasnopera Grzegorz, Leszczuk Teodor, Lichacz Błażej, Marczuk Tymofij, Matruńczyk Grzegorz, Matwiejczuk Piotr, Mirończuk Gabryel, Mołczanow Mieczysław, Patejczuk Trofim, Pokidiuk Ławrentij, Poliszczuk Ignacy, Sulikowski Jan, Szczepkowski Adam, Szeremet Siła, Szpryngel Kazimierz, Szramko Jan, Szyszko Mina, Tereszkiewicz Mikołaj, Wieliczko Mitrofan, Wroński Maciej, Zając Bazyli, Zalewski Antoni, Zasiekin Jefim, Zińczuk Mojsiej Ґміна Новий Чарторийськ (пол. Nowy Czartorysk): Bejner Lejzor, Bucmaj Maksym, Bucmaj Zachar, Buczko Mojsiej, Dełech Andrzej, Klepańczuk Paweł, Kononiuk Filip, Konotopczyk Matwiej, Lewkow Zachar, Lezniuk Jakim, Maksimczuk Jan, Maksimczuk Stefan, Martyniuk Dymitr, Martyniuk Teodor, Michałowski Piotr, Mielnik Andrzej, Okseniuk Piotr, Onufrejczuk Onisim, Paliwoda Nikon, Papka Longwin, Pawluk Foma, Puchała Wojciech, Redka Jakób, Sachniuk Kirył, Sachniuk Terentij, Semeniuk Ignacy, Skiba Piotr, Szwec Teodor, Wodko Jan, Wołczanica Jefim, Zacharczuk Jan, Zacharczuk Jan, Żuk Semen Ґміна Олика (пол. Ołyka): Bielski Michał, Filińczuk Jan, Grabowski Józef, Gradyski Charyton, Głuszczuk Józef, Hoffman Wilhelm, Juśkomiec Tomasz, Knapik Stanisław, Kownacki Jan, Łameńczuk Piotr, Łuczkowski Kondrat, Makowski Wojciech, Mielnik Korniej, Moszyński Bronisław, Nieśmianowicz Omelko, Padecki Grzegorz, Panasiuk Kiźma, Ryszlak Włas, Sasiuk Roman, Smitko Jakim, Stasiuk Artem, Słodkowski ? Ґміна Піддубці (пол. Poddębce): Bardas Semen, Bernacki Antoni, Bernacki Ryszard, Boruta Franciszek, Damaszek Wacław, Dietrich Antoni, Dilk Adam, Dilk Filip, Dudaj Nikifor, Dumler Filip, Findling August, Gardizon Jakób, Harbaruk Sergiusz, Hawryluk Stefan, Hurba Nikita, Janak Władysław, Jaśliński Teofil, Juszczak Józef, Kaszper Władysław, Kordziński Stefan, Ledwina Antoni, Lewczuk Józef, Lewczuk Nestor, Lewkowicz Antoni, Linha Cyryl, Litwińczuk Michał, Łobczuk Ignacy, Maksimczuk Onisim, Miller Aleksy, Muzyczuk Jan, Orlik Józef, Ostrowski Cyprian, Palej Taras, Pozniur / Naidko Andrzej, Prokupek Józef, Prymak Jefim, Romanowski Konstanty, Salwa Stanisław, Sawicki Mieczysław, Semeniuk Włodzimierz, Stasiuk Jan, Szkranc Włodzimierz, Szymański Szymon, Wagner Gustaw, Wysocki Dominik, Żabski Grzegorz Ґміна Полонка (пол. Połonka): Albrecht Franciszek, Androszczuk Stefan, Beczan Emilian, Dylk Henryk, Hawryluk Wasyl, Jakowluk Tymosz, Jefimczuk Teodor, Kalcowski Zygmunt, Kaleńczuk Mikołaj, Karpiuk Andrzej, Kawecki Stanisław, Kosiuk Józef, Kurban Kirył, Micaluk Michał, Mikołajczuk Daniel, Pasiuk Mefodij, Pasteruk Ksenofont, Pawluk Stach, Poliszczuk Grzegorz, Potaszniuk Grzegorz, Romaniuk Konstanty, Skidaniuk Filip, Skuruk Piotr, Slepczuk Sawa, Sudoł Franciszek, Syny / Sywy Ignacy, Sywyj Andrzej, Szabała Aleksy, Szotoła Antoni, Szramek Karol, Wróblewski Leon, Zacharczuk Grzegorz, Zagerliński Michał, Zakłada Władysław Ґміна Рожище (пол. Rożyszcze): Aibesbauer Wacław, Gallat Wojciech, Grodzki Leon, Kozłowski Apolinary, Pul Władysław, Romaniuk Jan, Tkacz Jan, Szonert Gotfryd Ґміна Сильно (пол. Silno): Antwarg Zacharia, Bisker Godi, Blizniuk Semen, Bober Józef, Burba Ławrenty, Filuk Bazyli, Gontar Cyryl, Hłamazda Artem, Jakowczuk Mojsiej, Janulik Charyton, Papiczuk Jan, Rytz Fryderyk, Słuka Bazyli, Własiuk Paweł, Zabiedniuk Piotr Ґміна Щурин (пол. Szczurzyn): Dawidiuk Jan, Disterheft August, Doll Adolf, Garczyński Zygmunt, Gniot Jan, Halkiewicz Władysław, Hartke Wolhelm, Howorski Michał, Jankiewicz Henryk, Jaromczuk Filip, Jaroszczuk Sergiej, Jaruczyk Grzegorz, Jasinczuk Nikifor, Krywowiaziuk (Krywowczuk?) Andrzej, Łakida Afanazy, Łaskarzewski Mikołaj, Łaskarzewski Paweł, Ławreniuk Jan, Łukawy Bazyli, Łukjańczuk Mikołaj, Maroszczuk Andrzej, Marsula Edward, Matiaszczuk Wasyl, Myśliński Trofim, Onufreiczuk Teodor, Parchomczuk Bazyli, Patiejczuk Gabryel, Pawluk Kondrat, Pietruk Jan, Prokuda Michał, Prychodko Leon, Prychodko Wiktor, Rabczun Konstanty, Radziewicz Aleksander, Roluk Mikołaj, Rudnicki Ryszard, Rusinek Jan, Ryske Rajnhold, Sawicki Piotr, Scheske Edmund, Syroka Wojciech, Szlachetka Andrzej, Szołkow Kirył, Sztrajbel Gustaw, Szulc Rudolf, Szynkaruk Andrzej, Szynkaruk Jan, Słodkiewicz Mark, Tchórzewski Zygmunt, Tyśluk Grzegorz, Wakoluk Jan, Wawreńczuk Mikołaj, Welke Karol, Wierny Nestor, Wąsowski Mikołaj, Zacharias Adolf, Zackej Albert, Zalewski Jan Ґміна Торчин (пол. Torczyn): Bogdanowicz Józef, Djaczuk Andrzej, Fergin Leonard, Fige Karol, Fukiet Adam, Gellert Edward, Hejczuk Piotr, Janke Edward, Kubski Ludwik, Lange Gotfryd, Łajb Dawid, Łakodiej Bazyli, Łukaszuk Auksenty, Machacz Wiaczesław, Maksymiuk Nikita, Oleksiuk Teodor, Podgórski Władysław, Stadniuk Łukjan, Szaliński Antoni, Szczerbik Szymon, Szyndler Edward, Tchórzewski Władysław, Wagner Henryk, Walesz Józef, Zacharczuk Bazyli, Zacharczuk Jan, Żmudzki Wincenty Ґміна Тростянець (пол. Trościaniec): Artesiuk Antnoni, Bek Albert, Bojko Grzegorz, Dargiewicz Stanisław, Drzewiecki Władysław, Drzewiński Józef, Jendyk Michał, Kałusz Andrzej, Kobecki Eustachy, Kotelczuk Leon, Kowba Maksym, Kucharczuk Szymon, Kunaryk Terenty, Kuzeluk Awerkij, Łozawiecki Kazimierz, Machnowiec Teodor, Mandziuk Michał, Matwiejuk Demjan, Much Daniił, Pawluk Antoni, Perkiewicz Teodor, Podwalny Korniej, Radke Edward, Rain Adolf Frydrych, Rozin Rudolf, Ryll August, Ryll Frydrych, Sztanka Frydrych, Słowikowski Franciszek, Towkacz Kirył, Trociuk Jan, Wołonczuk (?) Aleksij, Zajczuk Wasilij, Zańko Franciszek, Świerczyński Władysław

Працюючи над темою остарбайтерів з Волині, ми натрапили на ще один лист польською мовою. Польських листів збереглося дуже мало. Цей лист містить цікаві подробиці, пов’язані з перебуванням Ґєрса Алєксандра в Німеччині та вимушеним від’їздом із Манькова до Володимира його родини. Додаємо переклад тексту листа: Бранденбург дня 5 IX Кохані Батьки У перших словах донесу вам про своє здоров'я. Отож, на разі, дякуючи Богу, я здоровий, чого і вам бажаю Дуже мені прикро, що зараз вас спіткала така зла доля, що ви покинули вашу домівку і мусили втікати. Ми теж так часто робимо. Я працюю на старому місці, тільки зараз їжджу електричним краном. Робота загалом легка, працюю з шостої до пів на шосту. Але і їжі мало, півтори літра супу на день. Я вже отримав одного листа від вас. Але з того всього десь його всадив і не зміг знайти. Але мені повторно надіслала адресу Дошька Рибкі. Вона теж в Німеччині в місті Кіль. Так що зараз знаю як ви прожили останні місяці. Тільки зараз мене дуже цікавить як з того всього маєте запас їжі і чи хто був недавно в Манькові? Як господарство і чи маєте надію швидко повернутися? На тім закінчу, прошу про швидку відповідь, ваш син Олек Цей та багато інших листів волинських остарбайтерів доступні у розділі "Волинь OST".

Багато волинян, добровільно чи примусово, виїхали працювати до Німеччини під час Другої світової війни. Одним із них був Едвард Барановський, житель села Копче поблизу Луцька. 16 серпня 1942 року він відправив листівку з видом Потсдама своїй дружині Уляні. Ми переклали лист з польської мови на українську: Дорога Моя Дрожинонько! Прошу тебе про пачку сухарів і трохи переплавленого масла або ж сала і трохи тютюну. Змели трохи житньої муки та зроби звичайних хлібних сухарів. Якщо кого вислали з дому то пиши куди, а я до них напишу. Пиши про все, як там жнива і тд. Закінчуючи Цілую Тебе і Доньок Твій Чоловік їх Батько Едв.- Цей та багато інших листів волинських остарбайтерів доступні у розділі "Волинь OST".

Подаємо останню частину класної хроніки учнів Семикласної загальноосвітньої публічної школи №7 ім. Марії Конопницької. Це цікаве джерело історії Волині та історії шкільництва міжвоєнного періоду. Дня 3 вересня IX 1935 р. Пройшли канікули і розпочався навчальний рік. Дня 3 вересня кожен поспішав до школи, бо там, на шкільному подвір’ї, було багато дівчат, які розмовляли між собою, сміялися та жартували. Того дня кожна дівчинка була одна веселіша іншої, розповідали про свої пригоди, яких кожна мала чимало. Потім ми стали в пари і пішли до костелу. Після завершення служби ми розійшлися додому. Писала Леонтина Овсяк (пол. Leontyna Owsiakówna) Дня 22 IX 1935 р. Ми довго очікували дня, коли мав статися виїзд з Луцька. Дорогою до Рівного ми спостерігали за гарними краєвидами нашої околиці. Нам було весело в потязі. У нашому купе була Пані Любєнєцка (пол. Lubieniecka), з якою ми весело провели час. Нарешті потяг зупинився в Рівному. Ми висадилися на станції та вирушили до костелу. Зовні костел виглядав дуже гарно. Коли ж зайшли всередину він нас неймовірно вразив. Протягом довшого часу ми пробули в костелі. З костелу ми попрямували на Волинський ярмарок. На ярмарку ми бачили усі роботи та працю волинян. Був чудово зліплений замок з глини, мапа залізничних шляхів. Були там дуже гарні речі, які ми із захопленням оглядали. Усі павільйони ми оглядали до години 8. Потім ми стали парами та пішли на станцію. День наш був дуже веселий. В дорозі ми спали, бо були втомлені, а також було вже пізно. Ми щасливо доїхали до Луцька. Після виходу з потягу ми розійшлися по домівках. Писала Л. Овсяк (пол. L. Owsiakówna) Дня 25.X.35 жовтня В днях 2 по 8 ми відзначали тиждень загальноосвітніх шкіл. Цими днями усі школи були прикрашені. У кожній школі проведено академію, дохід з якої переказано на будівництво шкіл. То ж і наша школа була прикрашена. У кожному класі на вікнах були наклеєні плакати з написом "будуймо школи". Фронтон школи був прикрашений вінком, який був оздоблений прапорцями. Наша школа також провела академію, а дохід спрямовувалися на будівництво шкіл. Але не лише з академії були гроші, але й учениці залюбки давали невеликі пожертви, бо лише вони могуть відчувати, як погано, коли ти не ходиш до школи. Писала Л. Овсяк (пол. L. Owsiakówna) Дня 13/IX-1935 р Оголошено у нашому класі, що післязавтра прибуде до Луцька після маневрів 24 піхотний полк. Велике враження на нас це справило. На засіданні вирішили, щоб кожна учениця та учень складалися на квіти, а також цигарки. Після уроків мало відбутися вітання. Тимчасом Пані Капєх (пол. Kapiechówna) донесла нам, що військо вже йде. З великою радістю ми почали викрикувати "Віват 24 полк". Дуже гарно грала музика. Коли ми подали квіти, на польських солдатах вималювалася радість. Це вітання залишилося у нас на завжди. Писала Рива Пельман (пол. Rywa Pelmanówna) Оскільки дівчатка з нашого класу подали проєкт організації забави на класні потреби та потреби Товариства підтримки будівництва загальноосвітніх шкіл, то ми одразу ж почали над ним працювати. Ми організували зустріч на якій вирішили, щоб на забаві були різні несподіванки, наприклад серпантин, котильони ітд. Кожна дівчинка, або ж кожен хлопчик, мають зробити дві пари котильонів, а далі дати 30 грош на буфет. Ті, у яких є, мають принести килим або доріжку для прикрашення залу. Писала Рахеля Перегал (пол. Rachela Peregałówna) Дня 1 листопада 1935 р. Сьогодні ми святково одягнені зібралися в школі й по четверо вирушили на Воєводську площу. Деякі діти в перших четвірках несли вінки. На площі ми поставали відповідно до номера школи та очікували на подальшу частину урочистості. І нарешті почули промову Пана Воєводи. Говорячи свою промову він пригадав для нас важку роботу тих солдатів, які боролись та обороняли Батьківщину до останньої каплі крові. Після промови, військовий оркестр заграв національний гімн і ми вирушили на військовий цвинтар. Спочатку йшов оркестр, потім військо, далі різні організації, врешті середні школи, а в самому кінці йшли загальноосвітні школи. Обабіч дороги йшли солдати зі смолоскипами. Нарешті ми дійшли до кладовища. На цвинтарі панувала могильна тиша. Майже на усіх могилах горіли свічки, а на хрестах висіли вінки. На цвинтарі ми також стали у визначених місцях. Але не всі, бо діти, що несли вінки, пішли в інше місце. Раптом, у ту мертву тишу, увірвався глибокий та поважний голос ксьондза. Він промовляв до нас, аби ми брали приклад з тих солдатів і аби ми боронили Батьківщину так як і вони. Пізніше хор заспівав жалобну пісню і ми розійшлися додому. Писала Аделя Фік (пол. Adela Fikówna) Дня 11 листопада День 11 листопада відзначався урочисто мешканцями Луцька. У всіх святинях міста проходили служби, на яких були присутні усі школи, різні організації, військо та поліція. Після завершення служб відбувся парад, у якому наша школа також брала участь. Усі серця мешканців Луцька того дня полетіли у майбутнє. Писала Логвінська Л. (пол. Łogwińska L.) Дня 6.XII.1935 року. Дня 6 грудня в нашій школі ми святкуємо Святого Миколая. На цю урочистість ми святково одягнулися. У школі св. Миколай роздавав подарунки, якими ми дуже тішилися. Вечір цей пройшов з веселими розмовами та жартами. Наш VII клас отримав козу з різкою, а з ними й вірш: Tango-tango-tangolita! Każda się tem hasłem wita. I już skaczą same nóżki. Wątowie zato tańczą pustki. Rźnie muzyka - walc-foxtroty! Kotyljony stroją psoty... Potem znowu skargi, dąsy. Choć tak piękne były pląsy Ale szybko czas upływa... Nie minęła jeszcze doba, Każda tylko lekcje zbywa. Boć przecież balu ozdoba! Więc dzień po dniu kwaśni minki Jak chłopaki jak dziewczynki. Czyż to nie jest widok marny? Gdy zbieramy punkty karne??!! - - - - - - - - - - - - - - Z tej poezji ... w taką proszę??!! Musimy odsiedzić Kozę! Вписала Е. Ґотман (пол. E. Gotmanówna) Дня 8.XII.1935 р. відбулася вистава організована IV класом та старанням Польського Червоного Хреста під назвою "Осіння сірість". Вписала Е. Ґотман (пол. E. Gotmanówna) Дня 14-XII відбулася лотерея ялинкових прикрас ручної роботи, які зібрала вся школа. Користуючись лотереєю Польський Червоний Хрест також поставив свою ялинку, прикрашену у червоно-білі кольори, яку кожен хотів виграти. Усі присутні на лотереї оцінили красу ялинкових прикрас. Писала Цірля Лайтер (пол. Cirla Łajterówna) Дня 21.XII.1935 р. З великим нетерпінням ми чекали на день 21.XII, коли нам мали роздати свідоцтва. І нарешті надійшов той день коли нам роздали свідоцтва та відпустили на Свята. В класі тоді панував галас. Для одних дівчаток то була радість, а для інших плач. Вписала Ґотман (пол. Gotmanówna) Дня 21, 22-XII-1935 р. Відбулася ханукальна вистава, яку організували ізраїльські дівчатка. Вистава у нас дуже добре вийшла. Було чимало дітей, а також батьків. Вистава справила на всіх велике враження. писала Цірля Лайтер (пол. Cirla Łajterówna) Дня 13 I 1936 Вже надійшов очікуваний день 10 січня, в цей день ми прийшли в школу після канікул. Наш клас дуже чисто виглядав. Кожна дівчинка мала чистий випраний фартушок. Але ще деяких дівчаток бракувало. Так пройшов день 10 січня. Писала Лайтер (пол. Łajterówna L.) Дня 17 XII 1935 р. Покинула школу і взагалі Луцьк наша однокласниця Гелена Яшевська (пол. Helena Jaszewska). Вона поїхала до Скаржиська (пол. Skarżysko-Kamienna) до мамусі й там залишилася. Було нам дуже прикро з нею прощатися, але що ж, так мало статися. Ми писали до неї листи після різдвяних канікул, це було нашим завданням, на тему "Як провела свята". Ми часто її згадуємо і жаліємо, що вона не може до нас повернутися. Писала Гатир (пол. W. Hatyrówna) Дня 22 XII 11935 р. Перешли з нашого класу в VI дві наших однокласниці, а саме Люба Козак (пол. Luba Kozakówna) та Рахеля Перегал (пол. Rachela Peregałówna). Дуже нам було прикро, але що ж, ми мусимо з тим якось зжитися. Писала Гатир (пол. W. Hatyrówna) Дня 1 II 1936 р. У нашій школі відбулася академія на честь дня народження Пара Президента Речі Посполитої Ігнація Мосціцького. Ми задовго до цього почали готуватися що цього важливого дня. І ось надійшов день 1 II 1936 р., ми о годині 16:15 зібралися в формі на урочистість в школі. Програма була дуже розмаїта, це було дуже гарно. У академії брали участь усі класи окрім 7. На академії думки усіх присутніх були дуже далеко, аж у Варшаві на замку, в резиденції Пана Президента. І кожен думав про те, як було б добре, якби усі могли у цю велику мить, для нас поляків, провести у присутності Пана Президента. Також ми вигукували вітання на честь Пана Президента Ігнація Мосціцького Найяснішої Речі Посполитої Польщі. Вкінці ми заспівали національний гімн "Jeszcze Polska nie zginęła". Писала Гатир (пол. W. Hatyrówna) Дня 9 II 1936 р. У школі №2 відбулася танцювальна забава на яку ми дістали запрошення. На тій забаві було кілька наших однокласниць, які були дуже задоволені. Писала Гатир (пол. W. Hatyrówna) Дня 25 II 1936 р. У нашій школі відбувся виступ, організований учасниками клубу Морської та колоніальної ліги (пол. Liga Morska Kolonjalna). Програма була наступною: 1) Хор класу IV. 2) Поклик моря. 3) Декламування. 4) Спів. Виступ цей був гарно та добре організований, ми були ним задоволені. Писала Ярема (пол. H. Jaremówna) Дня 23 II 1936 р. У нашій школі відбувся маскарад. Він розпочався о 4 годині для молодших класів I II III IV. А о 7 для класів V VI VII. До зали входили в різних костюмах дівчатка, з них мали обрати і нагородити за найгарніший, найпродуманіший і найдешевший костюм. Довго ж ми бавилися та із захватом дивилися на костюми. Аби мати пам'ятку з того маскараду ми вирішили зробити групове та індивідуальні фото. Так весело та приємно ми провели вечір. Писала Ярема (пол. H. Jaremówna) Дня 29 II 1936 р. З нашого класу до класу VI перейшла наша однокласниця Бялошевська (пол. Białoszewska). Дуже нам було прикро, але мусимо з тим якось погодитися. Писала Ярема (пол. H. Jaremówna) Дня 19 III відбулася урочистість іменин пам'яті Маршалка Юзефа Пілсудського. Ввечері у сьомій ми зібралися аби послухати промову яку транслюватимуть по радіо з Королівського замку в Варшаві. Коли повідомили, що зараз почнеться промова, ми погасили світло і при світлі свічок вислухали промову, а потім розійшлися по домівках. Писав Свереда (пол. P. Swereda) Дня 25 III пройшли іменини Пані Керівнички. Після служби ми зібралися в залі де відбулося дарування квітів та виголошення побажань. Після привітань ми заспівали пісню про день народження. Потім старші класи спустилися до великої зали або передати прапор шостому класу, після чого була прочитана доповідь і ми заспівали кілька пісень Марії Конопницької і розійшлися додому. Писав Свереда (пол. P. Swereda) Дня 25 IV 1936 року Луцьк відзначав весняне свято лісу. У тій урочистості брали участь усі школи. У святі тому брав участь VII клас та почесна варта VI класу. Парами ми пішли на службу до костелу. Після служби помарширували ж ми на оболонь Стиру, де взяли участь у садінні дерев. Писала: Прендка (пол. H. Prędka)

Публікуємо наступну частину класної хроніки учнів Загальноосвітньої публічної семикласної школи №7 ім. Марії Конопницької в Луцьку. Досить цікаве джерело як історії Волині, так і історії шкільництва міжвоєнного періоду. Дня 20 серпня 1934 року ми прийшли до школи на початок навчального року. На майданчику ми поставали в пари та рушили до костелу. Під час служби ксьондз заохочував нас до науки, говорив, скільки хорошого завдяки науці можемо дати Батьківщині. Після служби ми пішли додому. Писав Тимонішин (пол. Tymoniszyn) Дня 7 вересня наша школа вирушила на екскурсію до Львова аби відвідати Східну ярмарку (пол. Targi wschodnie). Після повернення до школи дівчата розповіли про свої пригоди та про те, як їм та все було. Ми всі з великим інтересом слухали їхні розповіді. Писав Тимонішин (пол. Tymoniszyn) Дня 28 серпня до 15 вересня 1934 року відбувся повітряний турнір, в якому взяли участь багато країн. Літаки вилетіли з Варшави завдяки Жвірці (пол. Żwirka) та Вігурі (пол. Wigura), бо того року вони посіли перше місце. Тепер ми дізнаємося, що польський авіатор Баян (пол. Bajan) побив рекорд і першим повернувся з кругового польоту до Варшави. Тож тепер ми знаємо, що якби Польща поб'є рекорд на наступного року, вона отримає кубок назавжди. На честь наших льотчиків ми склали пісню про польського льотчика. "Віват! Нехай живуть"!!! Писала Томчак (пол. Tomczakówna) Дня 13 вересня 1934 року нашу школу відвідав Пан Інспектор (попереднього перевели до Рівного), людина старша, середнього росту з високим чолом, яке характеризує талановитих та мудрих людей, з овальним лицем, на якому видніється доброта. Під час лекції глибоко посаджені очі зацікавлено поглядали на всіх. До нашого класу Пан Інспектор прийшов на урок географії. Під час лекції Пан Інспектор ставив нам питання на які ми не могли відповісти. Нам допомогла Пані Керівничка, пояснюючи, що ми ці теми ще не проходили. Писала Юзефа Зарембянка (пол. Józefa Zarembianka) Від дня 2 X розпочався Тиждень загальноосвітньої школи. Усі діти загальноосвітніх шкіл брали участь у процесії. Проходив збір коштів на будівництво загальноосвітніх шкіл. На кінець відбулася академія в театрі. Під час процесії діти несли плакати з наступними написами: "Поклади грош на будівництво загальноосвітніх шкіл" та "Будуйте школи". Писала Гатис Ванда (пол. Hatysówna Wanda) Дня 4 жовтня ми зібралися в старій школі. Коли ми поставали в пари, Ціхоцька (пол. Cichocka) та Носевич (пол. Nosewicz) пішли покликати ксьондза Огібовського (пол. Ogibowskiego), господаря та власника будинку, аби з ним попрощатися. Коли ксьондз вийшов, мав для нас коротку промову, після чого благословив нас. З жалем залишали нашу стару школу. Коли ми прийшли до нової школи, усі класи зібралися у рекрутаційній залі для спільної молитви. Було нам дещо дивно, але згодом звикли до нашої нової школи. Писала Біжі Геня (пол. Bizi Henia) Дня 9 X 1934 р. наш клас вирішив, що ми самостійно дбатимемо про чистоту кабінету. Щосуботи мають залишатися 4 учениці, які повинні полірувати воском підлогу. Окрім того, щодня після уроків має залишатися чергова разом із трьома однокласницями, які мають прибирати в класі. Писала Носевич В. (пол. Nosewiczówna W.) Дня 11 X 1934 рік. Сьогодні нам донесли смутну новину, що вчитель географії Пан Ґолєц (пол. Golec) йде від нас, натомість до нас прийде інша вчителька. Нам було сумно втрачати давно знаного вчителя, але мусили з ним попрощатися і привітати нову вчительку, що буде нас навчати географію. Писала Ярема (пол. Jaremówna H.) Візит Пана Інспектора. Дня 11 X 1934 року був у нашій школі Пан Інспектор, Ґєровський (пол. Gierowski). Привітався з вчителем та сказав, що наші класи трошки більші і значно гарніші. Писала Подґурска М. (пол. Podgórska M.) Дня 12 та 13 жовтня 1934 в нашій школі відбулася Академія у зв'язку із Тижнем загальноосвітньої школи. Дня 12 жовтня відбулася Академія для молодших класів, а 13 жовтня для старших. Дохід від продажу квитків пішов на будівництво загальноосвітніх шкіл. Писала Логвінська Л. (пол. Łogwińska L.) Дня 15 жовтня 1934 року виникло поміж пані керівничкою, нашою вихователькою, непорозуміння. Пані Ґотман (пол. Gotman) та Пані Остроська (пол. Ostroska), вчительки праці та гімнастики, скаржилися на наш клас, що ми надто шумимо під час праці та гімнастики. Тому пані сказала, що відмовиться від нашого класу. Ми вирішили, що варто перепросити у пані керівнички та попросити, аби вона нам пробачила. Тому ми пішли до пані керівнички та просили, аби пані взяла нас до першого терміну. Пані було задоволена цим і сказала, що візьме нас на випробувальний термін. Писав Тимонішин (пол. Tymoniszyn) Дня 19 жовтня замість того аби навчатися в класі, ми пішли до майстерні природи, яка міститься в Загальноосвітній школі №2. Коли прийшов пан Федорчук (пол. Fedorczuk) ми повставали парами та пішли до майстерні. Пан розсадив нас за столами. Кожен стіл був однією групою. Таких груп було десять. В кожній групі була господиня, яка робила звіт. Вчитель також робив звіт. Лекцією ми були дуже задоволені. Писала М. Пулторак (пол. M. Półtorakówna) Дня 27 X 1934 року. Гардероб у нашій школі. На початку, як тільки ми прийшли до школи, гардероб ще не був готовий. Згодом нам доробили гардероб і тепер ми маємо свій вішак. Дуже тішимося, що тепер наші пальта в порядку. Кожен тепер, як приходить до школи, йде в гардероб роздягнутися там, а тоді йде в клас. Писав Петрук Павло (пол. Petruk Paweł) Дня 30/X 1934 року. Екскурсія до чеської школи. Наш клас пішов відвідати чеську школу, яка знаходиться поблизу школи №2. До тієї школи йшли парами. Там оглядали зал. Потім пішли до іншої зали, де на нас чекали дівчата та хлопці. Там нас дуже сердечно прийняли. Ми повернулися до школи із задоволенням від того, що познайомилися з нашими братами слов'янами. Вписала Біжі Геня (пол. Bizi Henia) Дня 30 X жовтня 1934 р відбулося перше зібрання Польського Червоного Хреста. На зустрічі тій ми говорили про розвиток Польського Червоного Хреста в Польщі та закордоном. Розмовляли про мету Польського Червоного Хреста та завданнях, з яких кілька собі вибрали. Далі залишилося кілька параграфів з ... ... пропущено кілька сторінок хроніки ... Досить довгий час ми готували Вертеп для виступу в Міському театрі. З нетерпінням чекали ми цей день. Дня 27.XII відбувся Вертеп, зал був заповнений та був присутній Біскуп. Вертеп подобався усім та пройшов чудово. Були наступні сценки: 1) Райські дзвони 2) Пастухи 3) Три королі 4) Ірод 5) Шопка. Написала Фік Аделя (пол. Fikówna Adela) Дня 15-I-1935 р. після святкових канікул ми повернулися до школи аби далі навчатися і зробити хороші оцінки в річних свідоцтвах. Попри чимало приємностей під час свят все ж сумували за школою. Після повернення до школи відбувся вже вдруге Вертеп. Потім ми почали працювати як раніше та збирати нові плоди цієї праці. Писав А. Шємяновський (пол. A. Siemianowski) Після святкових канікул дня 15 січня ми прийшли до школи. Зміни були лише такі, що молодші класи були перенесені на низ, а старші на гору. Старші класи тепер мають окрему рекрутаційну залу. До цієї зали ми ходимо під час великих перерв та на гімнастику. Дуже тішимося з цієї зали. Писала Яшевська (пол. Jaszewska H.) Так як в нашому класі часто дівчата забували про свої обов'язки, Пані впровадила зміни. Тоді зголосилися дівчата які прагнули те зло ліквідувати. Від дня 29 січня групи, що існували раніше, перестали існувати. Усі обов'язки було покладено на групи, головувати якими визначено дівчат, які зголосилися самі. Писала Зарембянка (пол. J. Zarembianka) Дня 1935 року. За традицією минулих років та завдяки старанням Пані Керівнички школи, було організовано ялинку. Аби не було затісно, ми вирішили відділитися від молодших класів. Учениці класів IV, V, VI i VII, вирішили просити Пані Керівничку про дозвіл на організацію окремих забав лише для них. Прислухаючись до нашого прохання, Пані Керівничка дала такий дозвіл, а також зробила для нас несподіванку, запросила оркестр, звісно ж за власний кошт. Завдяки старанням учениць ялинку було гарно вбрано. Згідно з рішенням, учениці згаданих вище класів платили за участь 10 грош. Пані Любєнєцка (пол. Lubieniecka) доклалася до організації буфету. Бавилися ми дуже весело, оскільки під звуки музики багато танцювали. О 9-й годині забава завершилася. Писала Германовська (пол. Hermanowska) Дня 1.II 1934 р. Ми святкували день народження Пана Президента Речі Посполитої. О годині 8-й ми зібралися в школі в рекрутаційній залі, де відбулася урочистість. Усі класи брали у ній участь. Наш клас, у цей день, приготував біографію Пана Президента, яку ми усім розповіли. Крім того, молодші класи приготували вірші, а клас VII прочитали реферат на тему наукової діяльності Пана Президента. Писала Германовська (пол. Hermanowska) Дня 9.II 1935 року ми зібралися в рекрутаційному залі, аби вшанувати п'ятнадцятилітню річницю отримання доступу до моря. Був то великий день і святкували ми його урочисто, бо в цей день Польща знову отримала море. Однокласниці читали вірші та оголошували промови про значення моря для держави. Також заохочували нас, аби ми записалися до Морської та колоніальної ліги (пол. Liga morska i kolonialna). На кінець академії хор співав пісні про море. Писала Перлін (пол. B. Perlinówna) Дня 1935 року. У нашій школі відбулося читання про L.O.P.P. Не всі дівчатка були на цих читаннях, так як були на хорі. До школи прийшов один чоловік, який розповідав нам про L.O.P.P. Після короткої розповіді нам показали картинки. Було дві частини. Ми бачили мапу польоту 1934 року нашого переможця Бояна (пол. Bojana). Далі на екрані показали кубок який Польща виграла двічі. Презентація тривала годину. Після неї чимало дівчаток записалися до L.O.P.P. Писала Армель (пол. Armelówna R.) Дня 22.II. цього року на уроках католицької віри в класах VI та VII присутніми були 8 ксьондзів. Наш ксьондз слухав, як ми відповідаємо на питання, які задавав один з присутніх, поки інші щось записували. Після цього було видно, що вони задоволені. Писала Томчак (пол. J. Tomczakówna) Дня 27.II. цьогоріч. Коли ми прийшли в школу, то побачили як сильно розлилася річка Стир, що аж діставала до нашого шкільного подвір'я. Усі на перервах підходили до вікон та дверей або спостерігати за биттям хвиль. Одні дівчата називали це морем, інші ж називали це Стирівським морем. Писала Томчак (пол. J. Tomczakówna) З дня 2.III до 11.III. Протягом тижня ми проводили збір коштів для польських шкіл закордоном. На польські школи збирають у кожній школі. Наш клас зібрав 3 злотих 53 грош. Писала Мар'я Пулторак (пол. Marja Półtorakówna) Практично від початку навчального року ми робили фіранки для нашої нової школи. Ці фіранки, після довгої та тяжкої праці, таки були повішені. Фіранки білі, гарні та скромні. Ми пишаємося ними. Писала Пултурак (пол. Półtorakówna) Певно, кожен знає, що 19 березня день народження у нашого улюбленого Дідуся (пол. Dziadek) Маршалка Юзефа Пілсудського. Щороку у цей день у нас в школі відбувається академія. Цьогоріч цього урочистого дня відбудеться нами приготовлена програма. На початку ми поділилися на групи аби кожна підготувала свою програму. Найкращою була група Барилавіч (пол. Baryławiczówna). Писала М. Пултурак (пол. M. Półtorakówna) Дня 9.III від нас ходила делегація складати вітання на честь дня народження нашої опікунки Дубіцької (пол. P. Dubicka), яка часто допомагала нам в різних шкільних справах, за що ми такої їй дуже вдячні. Зарембянка (пол. J. Zarembianka) Дня 19.III 1934 [має бути 1935] День 19 березня є днем, який громадяни Речі Посполитої дуже урочисто проводять. Саме в цей день "Провідник народу" Юзеф Пілсудський святкує свої іменини. День цей також і наша школа урочисто вшановувала, брали участь класи V, VI i VII. Ми двічі провели академію. Один раз вранці для учениць, а раз о годині 4-й для дорослих. В програмі ранішньої академії були вірші, пісні, реферат та біографія Пана Маршалка. В програмі післяобідньої академії окрім вище вказаного була нашими силами приготовлена вистава. Того ж дня відбувся парад, в якому брала участь наша школа. Сьогодні також було видано брошуру присвячено Пану Юзефу Пілсудському. В брошурі тій були твори написані учнями та ученицями різних шкіл. В брошурі є також твори написані ученицями нашої школи. Писала Біжі (пол. H. Bizi) Дня 20.III 1935 р. Надходить веселе та радісне свято Пурім. Ізраїльські дівчатка серед тих, хто хоче це свято весело святкувати. Комітет, що складається з єврейських матерів, вирішив відзначити свято Пурім з чаюванням та комедією. З нетерпінням чекали ми цього дня, бо оголошена програма свята обіцяла бути веселою. Здійснилися наші сподівання, бо святкування було чудовим, дуже нам сподобалася зіграна комедія, особливо східний танець. До чаю нам дали торбинки зі смаколиками. О годині 10 наповнені враженнями ми розійшлися. Писала Перлін (пол. B. Perlinówna) Дня 20 III 1935 р. До нашої школи навідався Пан Інспектор, який перебував у нас протягом трьох днів, під час яких був у нашому класі на одній з лекцій. Задавав нам питання на які ми добре відповідали. Писала: Зарембянка (пол. J.Zarembianka) Дня 25 III 1935 року ми відзначали день народження нашої улюбленої опікунки Пані керівнички. Ми заздалегідь готували подарунок на її день народження і прагнули, аби цей подарунок був ручної роботи. Коли надійшов день народження нашої Виховательки все вже було готове. У нашому класі вже лежали скатертина та шість серветок, ба більше, навіть листівка була теж зроблена своїми руками. Близько 11 години ми зібралися в школі в рекреаційній залі аби виразити свої почуття та привітати. З пришвидшений серцебиттям ми чекали на вхід Пані Керівнички. На обличчях дівчат можна було побачити хвилювання та радість. Коли Пані зайшла, ми заспівали "Сто років" (пол. "Sto lat"), після чого колектив вчителів та дівчата почали її вітати. Пані була дуже розчулена. Вона подякувала нам за побажання, а ми на завершення ще раз заспівали "Сто років". Так ми завершили такий нам милий та урочистий день. Писала Германовська (пол. Hermanowska) Дня 25 березня 1935 р. Вже давно Батьківський комітет нашої школи добивається, аби Школа №7 отримала ім'я Марії Конопницької, великої польської поетеси. Багато для того потрібно було докласти зусиль. Нарешті ми отримали схвалення. 25 березня прийшла звістка, тому цього дня ми святкували день нашої шкільної покровительки. Був то урочистий день, тому відбулася академія в приміщені школи. Кілька однокласниць прочитали вірші написані Марією Конопницькою, наприклад "Перед Судом" (пол. "Przez sądem") та інші. Пані Островська (пол. Ostrowska) та пані Любєніцька (пол. Lubienicka) зачитали її твори. День цей був урочистим днем і залишиться в нашій пам'яті на довго. Писала В. Носевич (пол. W. Nosewiczówna) Дня 6 квітня 1935 р. Отримано оцінки за третю четверть. Zarembianka Дня 7 IV 1935 Польський Червоний Хрест в нашій школі організував захід для бідних дітей, де вони мали різні несподіванки та ігри. Під час цього також була присутня Пані Керівничка, з чого ми були горді. Коли стемніло ми пішли до дому. Писала Аліна Саковська (пол. Alina Sakowska) Дня 1935 р. Сьогодні у нас був надзвичайний день, оскільки до нашого класу на урок польської прийшло чимало професорів та вчителів. Урок пройшов для нас не дуже добре, на ньому ми робили виправлення помилок класної роботи. Багато писати не буду, бо цей спогад для нас не надто приємний. Писала Зарембянка (пол. J. Zarembianka) Дня 16/IV 1935 рік. Сьогодні нас відпустили на святкові канікули. Ми були дуже задоволені тим, що можемо протягом свят більше погратися. Свята у нас пройшли весело. Ми повернулися до школи веселими та здоровими, аби повернутися надалі до навчання, бо за півтора місяця кінець навчального року. Писала Аліна Саковська (пол. Alina Sakowska) Дня 30/IV 1935 рік. Сьогодні у нас на уроці польської було двоє вчителів з іншого повіту. Урок пройшов для нас значне краще ніж попереднього разу. Сьогодні ми проходили читання книги з назвою "Боротьба з туберкульозом" (пол. "Walka z gruzlicą"). Писала Аліна Саковська (пол. Alina Sakowska) Дня 2 VI 1935 року. Сьогодні ми святкуємо день народження пана Федорчука (пол. Fedorczuk), нашого шановного вчителя, який викладає в нашому класі математику та природу. Тому ми запросили Пана до нашого класу, аби його привітати. Однокласниця Бялошевська (пол. Białoszewska) прочитала вірш, після чого ми подарували Пану вазу з квітами та великий альбом для фото з написом: "Улюбленому Пану в день народження від VI класу". Писала Аліна Саковська (пол. Alina Sakowska) Дня 3 V 1935 року. Сьогодні святкуємо урочистість, день 3-го травня. Вранці о 8 годині ми зібралися в школі, де відбулася академія, в які брали участь дівчата 7-го класу. Одна з учениць виголосила промову, інші ж декламували. В кінці ми заспівали "Не покинемо землі" (пол. "Nie rzucim ziemi"). Ми повставали в пари та рушили до святинь. Після служби ми попрямували Катедральну площу, звідки рушив парад. Писала Брандля Файнвель (пол. Brandla Fajnwel) Від початку травня ми запланували зробити сад на шкільному подвір'ї, тому що нам подобається доглядати за квітами. На вільних уроках і післяобідню пору ми виходимо на подвір'я копати. Кожен учень склався кількома грошами на квіти. І зараз, після проведеної роботи, із задоволенням дивимося на наш сад, який буде дуже гарним. Опрацювала: Р. Армель (пол. R. Armelówna) та Р. Шмуклер (пол. R. Szmuklerówna) Дня 8/V 1935 р. Цього дня святкуємо свято Біскупа Станіслава. Усі дівчатка в цей день зібралися біля школи та вирушили до костелу. Цього дня майже всі католички приступили до свого першого Причастя. Бо Св. Станіслав є патроном Луцької дієцезії. Ксьондз говорив, що потрібно молитися за поляків в Росії, які не можуть молитися, бо не мають католицьких костелів. Тому потрібно молитися аби вони могли якнайшвидше переїхати до Польщі. В кінці ми заспівали пісню для Святого Біскупа Станіслава та повернулися додому. Писала Мар'я Дембєц (пол. Marja Dębiec) Дня 12.V.1935 р. Цього дня мало відбутися відзначення Морської та колоніальної ліги (пол. Liga Morska i Kolonialna) та Ліги Протигазової та Повітряної Оборони (пол. Liga Obrony Powietrznej i Przeciwgazowej). Ми зідралися в школі о 8 ранку. Ми повставали в пари та вирушили на Кафедральну площу, звідки рушив парад. Ми затрималися при Воєводському управлінні, де один з панів мав промову. Після промови ми пішли додому. Писала Ф. Пашт (пол. F. Pasztówna) Дня 12 VI 1935 р. Це був день важкого удару, який ударив по усіх серцях поляків. Бо того дня ми втратили Батька нації та нашого улюбленого "Дідуся" (пол. "Dziadka"). Сумна новина глибоко вразила нас. Ми не могли змиритися з думкою, що «Дідусь» покинув нас назавжди, що його ніколи більше не буде з нами. Великий жаль заполонив наші серця, а ми заповнили нею наші очі. Заповнилося жалобними прапорами місто, які були напівспущені. Шкільні дні проходили важко, ми були поглинені молитвою за щасливу вічність улюбленого Провідника. Писала: Зарембянка (пол. J. Zarembianka) Дня 15 червня 1935 р. Вже надійшов кінець року. Після повернення з костелу ми отримали результати нашої піврічної праці. Сумно нам було покидати школу в якій ми провели кілька наших дитячих років. Але з найбільшим жалем ми попрощалися з Пані Керівничкою, нашою дорогою та улюбленою Вихователькою, до якої ми були прив’язані всім серцем. Закінчення року ми провели з сьомим класом, прощальний вечір. На якому були всі вчителі з Пані Керівничкою. Вечір пройшов для нас досить весело. Наступного дня ми прийшли до школи, де отримали чудові подарунки на спогад від школи. Були то останні миті, які ми провели в школі разом. Писала Барилович (пол. Baryłowicz)

Сьогодні, 30 березня, виповнюється 165 років, як на Волині народилася Ґабріеля Запольська (1857-1921). В одному з волинських архівів зберігається документ, який розповідає про вшанування цієї видатної волинянки в далекому 1932 році. Додаємо переклад з польської: Протокол засідання Комітету відзначення відкриття пам'ятної таблиці ім. Ґ. Запольської в Ківерцях, що відбулося під проводом Пана Голови Ксєнжопольського дня 1 червня 1932 року в приміщені Дирекції громадських робіт в Луцьку. Присутні: Пан Голова інженер Францішек Ксєнжопольський Пін Заступник голови меценат Ян Лєщинський Пан Староста Єжи Сітауер-Бонковіч Пан Секретар Юзеф Романовський Пан Голова ознайомив присутніх з вже проведеною діяльністю в справі організації відзначення урочистості розміщення пам'ятної таблиці імені Ґ. Запольської в Ківерцях та коштами виготовлення таблиці з пісковику, які разом із встановленням становлять 280 zł. Далі прочитано було протокол останнього засідання Комітету з 25 травня цього року і ознайомлено з бюджетом святкування визначеним на тому засіданні, а також ознайомлено з письмовими проханнями про субсидування згаданої справи: 1/ до Сеймику про 200 zł. - отримано особисту обіцянку Пана Старости про згоду Відділу про виплату цієї субвенції. 2/ до Магістрату про 50 zł. - так само особиста обіцянка Пана Президента [мера міста]. 3/ до Польського банку про zł. - допомога отримана. 4/ до Рільничого банку про 50 zł. - відсутня відповідь. 5/ до Союзу лікарів про 25 zł. - відсутня відповідь. 6/ до Ради адвокатів про 25 zł. Пан Лєщинський поклявся підтримати та докластися до успішного виконання справи. 7/ до Союзу волинської шляхти про 50 zł. отримано обіцянку виділення субвенції. 8/ до Асоціації техніків про 25 zł. субвенція сплачена. 9/ до Волинського Краєзнавчого Товариства задекларовано суму 50 zł. - Разом очікується 475zł. Після згоди виконання Секретаріатом усіх рішень та постанов Комітету обговорення, проведені на попередніх засіданнях, були завершені та засідання закрито. Фото з церемонії відкриття пам'ятної таблиці. NAC На жаль, до нашого часу таблиця не дійшла, а сам маєток Корвін-Піотровських перебуває в стані руїни.

Маємо чудову цікавинку, яка демонструє живу історію життя одного з класів Семикласної Публічною Загальної Школи №7 ім. Марії Конопницької в Луцьку. Та хроніка містить записи дівчаток з тієї школи протягом трьох класів - V, VI, VII. Ми поділили їхні записи згідно з навчальними роками та переклали українською. Дня 21 серпня 1933 розпочався шкільний рік. Писала Германовська (пол. Hermanowska) Дня 1 вересня 1933 року відбулася "Академія" на честь короля Собеського і на згадку відбиття Відня. У тій Академії брав участь наш клас. Дівчатка вбрані у краківський народний одяг декламували хором "А за того короля Яна..." (пол. "A za tego króla Jana"...). Стояли під сценою, а на сцені відтворили момент, коли німецькі посланці благають польського короля про допомогу. Сценку зіграли учні гімназії.. Писала Римарчик (пол. Rymarczykówna) Дня 1 вересня 1933 відбулися польоти польських літаків. Ми були на аеродромі. Вдивлялися як літаки сідали. Писала Германовська (пол. Hermanowska) Дня 9 жовтня 1933 було "юнацьке спортивне свято". Ми були на гімназійному майданчику. Наступного дня ми пішли на Стадіон, де відбулися змагання. Писала Римачик (пол. Rymarczykówna) Дня 15 жовтня 1933 з приводу 250 річниці збереження Відня наш клас організував ранок на честь короля Собеського. На ранку були усі учениці нашої школи. Писала Носевич (пол. Nosewiczówna) Дня 26 жовтня 1933 наш клас відвідав пан Інспектор і пан Візитор з Міністерства. Пан Візитор оглядав наші саморобні роботи. Далі пішов до IV класу. Писала Пєровська (пол. Pierowska) Дня 1 листопада 1933 Польща святкує свято на честь тих солдатів, хто загинув обороняючи Батьківщину. Наша школа також взяла участь в жалобній процесії на цвинтар, де ми поклали вінки. Писаза Біжі (пол. Biźi) Дня 11 листопада 1933 випала 15-літня річниця відновлення незалежності Польщі. Того дня ціла наша школа влаштувала "Ранок" де нам розповідали про значення тієї річниці в незалежній Польщі. Писала Бронфер (пол. Bronferówna) Дня 19 XI 1933 р.. в нашій школі відбулося відкриття Читальні. Читальня відкрита лише в неділі. Приходять до неї наші дівчатка. В нашій читальні є багато журналів "Płomyczek", книг для читання та інших цікавих [речей], якими можна користуватися. Дівчатка задоволені нашою читальною. Внизу є різні картинки та написи, як дівчатка мають поводитися в читальні. Писала Перегал (пол. Peregałówna) Дня 26 XI 1933 р. п'ятий клас організував ранок, з тієї оказії, що день 29 листопада випадає річниця Листопадового повстання. Писала Ярема (пол. Jaremówna) Дня 3 XII 1933 р. Святкували день народження Пані Ґоттман (пол. Gottman), VI клас привітав її, а далі клас V. І пані Ґотман говорила, що наймилішою справою було б те, щоб ми були ввічливі та слухняні. Писала Бялошевська (пол. Białoszewska) Дня 6 XII 1933 р. Проводили в школі №7 святкування св. Миколая. На тому святкуванні роздавали подарунки якими дуже тішилися дівчатка. Той вечір пролетів досить швидко, бавилися ми весело та приємно. Писала Стоцька (пол. Stocka) Дня 22 грудня 1933 отримали атестати за півріччя. Кожна дівчинка з пришвидшеним биттям серця отримувала атестати. Нам було цікаво чи будуть там хороші оцінки. Тому для одних з нас була радість, для інших плач. Писала Камінська (пол. Kamińska) Дня 21 січня 1934 r. о 3 годині дня всі діти зібралися у великому залі, де стояла ялинка. Ялинка була красиво прикрашена. Почали ми грати у різні забави, а потім запалили свічки на ялинці, співали колядки, було весело та приємно у гроні вчителів та подруг. Писала Вахуда (пол. Wachudówna) Дня 27 I 1934 року місто було прикрашене прапорами, місто лилася музика і грала досить гарно. Пізніше ми дізналися, що це було з приводу оголошення в Сеймі нової Конституції. І всі тішилися. Писала Прендка (пол. Prędka) Дня 28 січня зібралися в школі аби ухвалити правила у присутності пані виховательки V класу. Прийняли лише правила класу. Писала Блітц (пол. Blitzówna) Дня 1 лютого Святкували в школі День народження Пана Президента. Портрет Пана Президента був досить гарно прикрашений. Писала Т. Барилович (пол. T. Baryłowiczówna) Дня 7 лютого на лекції польської вирішили збирати книги для дітей закордоном. Ми мали так зробити на честь Маршалка Юзефа Пілсудського. Ми із задоволенням взялися за цей проєкт, бо кожна має стару книжку, вирішили збирати чим більше. Нажаль, дівчатка дуже повільно збирають книжки. Дня 8 лютого на лекції історії в нашому класі був Пан Інспектор. Писала Ванда Гатис (пол. Wanda Hatysówna) Дня 10 лютого вже в друге був у нашому класі на лекції географії Пан Інспектор. Писала Ванда Гатис (пол. Wanda Hatysówna) Дня 6 березня у нас в школі відзначали другу болісну річницю смерті Біскупа Бандурського. Одна з наших вчителів виголосила лекцію про Біскупа Бандурського і зачитала один з його творів, далі співали ми пісень. На стіні був портрет Біскупа, гарно прикрашений, а під ним напис: "Ксьондз Біскуп Бандурський взірець Каплана Патріота". Писала Люба Козак (пол. Luba Kozakówna) Дня 10 березня прийшов до нас пан Ґотман (пол. Gotman) з фотоапаратом. Дівчаток наших пан фотографував на дворі, в магазинчику, читальні та бібліотеці. Ті фотографії подаровані на пам'ять пану Інспектору який покидав Луцьк. Писала Мар'я Пулторак (пол. Marja Półtorakówna) Дня 18 березня 34 відзначали велику урочистість: день народження Маршалка Юзефа Пілсудського. Урочистість вдалася, оскільки готувалися ми до неї досить довгий час. Зал, в якому відбувалася урочистість був гарно вбраний. Урочистість розпочалася о 3 годині після обіду. Зал був заповнений. Серед гостей також були батьки. У програмі святкування було: одиничне та групове декламування, виступ на тему святкування та біографія Юзефа Пілсудського. На завершення виступив хор нашої школи. Після виступу хору всі розійшлися. Писала Янка Теодорович (пол. Janka Tedorowiczówna) Дня 25 березня 1934 р. був день народження нашої улюбленої Пані Керівнички [Директорки]. Зібралися ми в школі, аби цей урочистий день відзначити. Хвилина ця була досить гарна. Писала Ванда Носевич (пол. Wanda Nosewiczówna) Дня 18 квітня 1934 р. наш клас з V класом школи№6 ходили до лісу, з панами Тедорчуком (пол. Tedorczuk), Ґольцом (пол. Golc) та Камінським (пол. Kamiński). Мандрівка відбулася з науковою метою. Писала Федорович (пол. J. Fedorowicz) Дня 11 квітня ходили на екскурсію Луцьком, аби пізнати його пам'ятки. Всього Луцька ми не звідали, але решту плануємо дослідити пізніше. Писала М. Пулторак (пол. M. Półtorakówna) Дня 11 квітня вирішили взяти участь в екскурсії до Кременця, і з цією метою пишеми лист до учениць школи №2 в Кременці. Писала Л. Логвінська (пол. L. Łogwińska) Дня 25 квітня сталася у нашій школа аварія. Розсипалася стіна у квартирі пані керівницки і потріскалася стіна в канцелярії. Лекції IV класу мусять відбуватися на подвір'їю. Писала Квурт В. (пол. Kwurt W.) Дня 2 травня ми були у Волинському музеї. Оглядали там різні цікаві речі: старі монети, листи, портрети, народний одяг та речі, зброю, опудало мамонта. Писала Саковська (пол. Sakowska) Третє травня то національне свято. Свято те святкує вся Польща. І Луцьк і ми урочисто його відзначали. Писала В. Носевич (пол. W. Nosewiczówna) Дня 13 травня відбулася урочистість Першої Сповіді в нашій школі. Був то чудовий день. Старші дівчатка допомагали готувати спільний сніданок. Писала Стацька (пол. J. Stacka) Дня 18 травня поїхали потягом на маювку до Ківерець. Цілий день провели в чудовому зеленому лісі. Повернулися співаючи протягом усієї дороги. Писала Р. Армель (пол. R. Armelówna) Дня 4 червня 1934 р. прибув до нашої школи пан Міністр Релігійних Конфесій та Публічної Освіти Вацлав Єнжеєевич (пол. Wacław Jędrzejewicz). Прибувши до нас почав оглядати класи, вписавшись до нашої класної хроніки. Коли мав вирушати, одна з наших подруг попрощалась з ним, а інша подарувала квіти. Потім ми крикнули "проводжаємо Пана Міністра". Сівши до авто Пан Міністр поїхав. З відвідин Пана Міністра ми були задоволені та горді. Відвідини Пана Міністра залишаться в нашій пам'яті назавжди. Писала Федорович (пол. J. Fedorowicz) Дня 15 червня 1934 року отримали атестати. На завершення відбулася спільна молитва і прощання зі всіма класами старших учениць. Писала Ярема (пол. H. Jarema) Протягом декількох місяців збирали матеріал для Конкурсу під назвою "Завжди вірні". Коли вже було достатньо матеріали виконали завдання. Дня 16 червня 1934 р. було підбито підсумок конкурсу під назвою "Завжди Вірні". Першу нагороду отримала В. Носевич (пол. W. Nosewicz), другу Бушева (пол. H. Buszewa), третю нагороду Нечай (пол. O. Nieczaj). Далі було витягування лотерей. До першого раунду витягування підійшли: Бялошевська (пол. Białoszewska), Соколовська (пол. Sokołowska), Германовська (пол. Hermanowska), Біжі (пол. Bizi), Козак (пол. Kozak), Цитвар (пол. Cytwar), Федорович (пол. Fedorowicz). Головний приз витягла Цитвар. До другого витягування підійшли: Стоцька (пол. Stocka), Козак (пол. Kozak) та Байчман (пол. Bajczman). Головний приз витягла Stocka. Третій приз витягла Соколовська (пол. Sokołowska). Писала Носевич (пол. Nosewicz)