Луків (в минулому Мацеїв) – невеликий населений пункт на заході Волинської області з населенням близько 3000 осіб. До нашого часу в містечку збереглися кілька цікавих пам'яток, фото яких ми знайшли в архіві й ділимося з вами, нашими читачами.
Ця стаття є частиною проєкту "Волинь'59" про фотофіксацію об'єктів історії та архітектури Волинської області в кінці 50-х – поч. 60-х років. Після експедиції частину пам'яток було знесено, а частина таки отримала державний захист. Запрошуємо до перегляду інших статей в рамках цього проєкту.
Церква святої Параскеви збудована у 1723 році, як греко-католицький (уніацький) храм. Після повстання 1830-х років російський уряд ще з більшою силою почав силоміць переводити уніатів у православних, тоді ж, у 1839 році, ця церква також стала православною. На фото можна побачити, як виглядав храм після війни, зокрема ще гонтовий дах святині. На жаль, нині його немає, а під час останнього ремонту було додано чимало золотих елементів, що негативно впливають на історичний вигляд храму. На наших фото можна побачити цікавий приклад іконописання в наївному народному стилі — ікону св. Юрія у лицарських обладунках. Ікона датується 1790 року, принаймні того року її подарували храму, про що є відповідний напис на ній.
До храмового комплексу також входить стара дерев'яна дзвіниця, яка і сама по собі є пам'яткою народного мистецтва та архітектури.
Костел св. Анни та Станіслава датується XVI ст., хоча зазнав серйозної перебудови після руйнації внаслідок шведської навали 1708 року. Також, на архітектуру храму вплинуло те, що у 1870 році російська влада передала його православним. Тоді по обидва боки костелу було додатково добудовано два крила. Був повернутий католикам у 1920 році, тобто після входження Волині до Другої Речі Посполитої. Хоча ця будівля і є пам'яткою з 1963 року, вона увесь час зазнавала руйнації й нині вона у значно гіршому стані ніж на наших фото. Поблизу храму знаходяться келії XVIII століття.
PS. У цій рубриці не ставиться за мету розповісти історію пам'яток, адже кожна з них варта сотні сторінок тексту, а лише показати їхній стан у певну історичну мить.
