Опис місцевостей ґміни Олика у 1938 році
Оновлено: 3 трав. 2022 р.
Не втомимося показувати вам нетипові джерела інформації. Цього разу мова про анкети з інформацією про населені пункти Олицької ґміни Луцького повіту станом на 1938 рік. Анкети, які ми знайшли, містять інформацію про історію місцевості, походження назви, дані про кількість жителів, їхню віру, кількість землі, її якість, про громадське життя, стан економіки, шкільництва та іншу інформацію.
Як приклад, подаємо анкету села Хорлупи.
Башлики
Кількість мешканців: 537, з яких 518 українців, 13 поляків та 6 євреїв
Кількість незалежних господарств: 149
Релігія: 507 prawosławnych, 13 католиків, 11 сектантів Площа: 565 га Місцевість утворена на землі князів Радзивіллів близько 1865 року, після комасації має регулярну забудову. Додатковий заробіток мешканці отримують при вивозі деревини в лісах Олицької ординації, а також працюючи в тартаку в Цумані. На ярмарки їздять до Олики, Клевані та Деражному. В грудні 1937 року старанням Польської шкільної матиці (пол. Polska Macierz Szkolna) почала діяти школа. Існує потреба у будівництві окремого будинку та відкриття публічної школи. Тут знаходиться старий православний цвинтар, який було закладено близько 1800 року. Діє один єврейський споживчий магазин. Середній розмір боргу мешканця на 1 га землі складає близько 20 злотих.
Дубище
Кількість мешканців: 330 українців
Кількість незалежних господарств: 82
Релігія: 328 православних та 2 сектантів
Площа: 154 га
Назва місцевості походить з часів турецьких та татарських набігів, так як було багато дубів і воїни та місцеві жителі ховалися за ними. Місцевість існує близько 200 років. Окрім рільництва люди працюють в лісах Олицької ординації при обробці деревини. На ярмарки хздять до Олики та Клеваня. З 45 дітей шкільного віку, до школи ходять лише 30. Навчання відбувається польською мовою. Місцевий Гурток сільської молоді складається з 6 членів. Діє добровільна пожежна охорона, що складається з 20 мешканців.
Хорлупи
Кількість мешканців: 40, з яких 34 поляків, 4 українців та 2 німців
Кількість незалежних господарств: немає
Релігія: 34 католиків, 4 православних та 2 лютеран
Площа: 260 га
Походження назви поселення пов'язане з татарськими наїздами та словом "Харч-лупи". Місцевість існує дуже давно, тому важко з'ясувати, коли ж воно виникло. Поселення існувало на землі землевласника Міловіча, а до того ця земля належала Радзивіллам. У період [Першої] світової війни село було на 25% знищене російськими та австрійськими військами. На ярмарки місцеві їздять до Олики та Луцька. Для додаткового заробітку люди працюють на сезонних роботах у фільварку. Середня кредитна заборгованість жителів на 1 га складає близько 100 злотих. У 1912 році завдяки російському Земству збудовано двокласну школу, нині її поліпшено до трикласної. У 1927 році відкрито місцеву Касу Стефчика (пол. Kasa Stefczyka), яка налічує 180 членів та добре розвивається. У 1883 році за гроші місцевих було збудовано дерев'яну православну церкву. В селі діють: українські пивна та споживчий магазин, єврейські 3 магазини та 2 склади для злакових, а також 3 кузні, 4 шевців, 2 кравців і матеріальна ситуація цих ремесел на хорошому рівні.
фільварок Хорлупи
Кількість мешканців: 1388, з яких 1148 українців, 210 поляків, 18 євреїв та 12 німців
Кількість незалежних господарств: 464
Релігія: 1148 prawosławnych, 210 католиків, 12 лютеран та 18 інших релігій
Площа: 1794 га
Походження назви фільварку пов'язане з татарськими наїздами та словом "Харч-лупи". Сам маєток був набутий під час Дубенських торгів у 1830 році Юзефом Міловічем. Колись маєток належав Радзивіллам. Сьогоднішній двір знаходиться на місці городища. У давні часи городище було оточене водами та болотами. На ярмарки місцеві їздять до Олики та Луцька.
Хром'яків
Кількість мешканців: 214 українців
Кількість незалежних господарств: 61
Релігія: 209 православних та 5 сектантів Площа: 235 га
Назва місцевості походить від русинської слова "Хромити", тобто прибити, забити. Від цього слова походить назва Хром'яків. Ці землі близько 200 років тому належали Олицькій колеґіаті, але потім були конфісковані і надані селянам (8 наділів), тобто 8 господарям. Під час війни у 1915 році поселення було повністю знищене російськими та австрійськими військами. На ярмарки місцеві їздять до Олики. Діти відвідують школи в Пястові та Дерно.
Чемерин
Кількість мешканців: 528, з яких 525 українців та 3 поляків
Кількість незалежних господарств: 186
Релігія: 523 православних, 3 католиків та 2 сектантів Площа: 484 га
Місцевість існує з незапам'ятних часів і походження назви не вдалося встановити. У період [Першої] світової війни в 1915 році місцевість була повністю знищена. Від 1915 року до 1916 через цю територію проходила перша лінія російських окопів. Земля була надана російським урядом дуже давно, ймовірно, з державного маєтку. Додатковий заробіток мешканців — то сезонна праця в фільварку Турчин. Середня кредитна заборгованість мешканців складає близько 60 злотих. Старанням Ґмінного управління з 1928 року діє школа, щоправда, свого приміщення немає, тому винаймають у Цибульського Томаша. На заході поселення існує два кургани, які були частково розкопані під час війни. Діють два єврейських склади для зберігання злакових та працює один кравець.
