Під час опрацювання матеріалів першого музею на Волині, відритого у 1896 році бароном Федором фон Штейнгель (нім. Theodor von Steinheil) в Городку поблизу Рівного, знайшли слова пісні відомої під назвою "Кася оплакує Яся" (пол. "Kasia opłakuje Jasia"). Це волинська версія краков'яка, записаного етнографом Валєнтіном Мошковим (1852-1922) у 1891 році. Пісню переказав солдат Варшавського гарнізону Кур'янський, уродженець містечка Красилів колишнього Старокостянтинівського повіту.
Додаємо вільний переклад українською мовою цієї пісні та оригінальний запис польською:
У чорному лісі пташки співають
Вже мого Ясюню на війну гукають
Гукають, гукають, кінь осідланий
На кого ти мене лишаєш Ясюню коханий?
Ой лишаю тебе на Того хто з неба
Ой за рік другий повернусь до тебе
Ой як не вернусь то буду вісті слати
Ти будеш читати я не буду слухати
Ой вийду на гору, там жовніри йдуть
З-під мого Ясюня конячку ведуть
Жалобою вкрито,
вже мого Ясюню на війні убито
Не плач Касюню не журись з того
Ой їде нас тисяча, бери одного
Ой, хай вас буде тисяча тисячАми
Не було, не буде, як мій Ясь коханий
Якби вас хоч було як грушок на груші
Не було, не буде, як мій Ясь до душі
Якби вас хоч було як вишень на вишні
Не було, не буде, як мій Ясь на мислі
Czarnym laskem ptaszęta spiewają
Juź mego Jasiuniu na wojnę wołają
Wołają, wołają, konika siadłają
Na kogoż ty mnie żucasz
Jasiuniu kochany?
Oj żucam ja ciebię na Tego co w niebię
Oj za roczek za dwa powrócię do ciebię
Oj jak nie powrócię będzię listy pisać
Ty będziesz cytała, ja nie będzie słychać
Oj wyjdę na górę, tam zołnieże jadzą
Z pod mego Jasiunia konika prowadzą
Żałoboj nakryto już mego Jasiuńka na wojne ubyto
Nie płacz Kasiunia nie żalej tamtego
Oj jedzie nas tysiąc, wybieraj jednego
Oj niech was będzie tysiąc tysiącamy
Nie było, nie będzie, jak mój Jaś kochany
Że by was tak było, jak na grusze gruszek
Nie było, nie będzie, jak mój Jaś do duszy
Że by was tak było, jak na wiszeń na wiśnię
Nie było, nie będzie, jak mój Jaś do mysli
Дуже рідко трапляються так речі, як народні пісні, що співалися поляками з Волині. Тому це, справді, цінна знахідка
