Історія колонії Новіни (пол. Nowiny) зароджується дещо пізніше ніж створення Другої Речі Посполитої та початку функціонування її адміністрації на Волині. Маєток Северинівка, на землях якого була створена колонія, кілька століть належав родині Целецьких (пол. Cielecki). Після смерті Марцелія-Северина Заремби-Целецького (пол. Marceli Seweryn Zaremba-Cielecki), його власність, а саме 620 десятин, переходить до його спадкоємиць: Зджіслави-Ванди Ярачевської, Ядвіги-Елеонори Заремби-Беняк, Гелени Заремби-Целецької та Вельослави-Марії Гронскевич. Саме ці імена будуть записані до історії створення колонії Новіни.
Вєльослава-Марія, одна з доньок Марцелі-Северина та його дружини Марії Косінської (померла до 1919 року), народилася в Гостині (Польща) у 1888 році, але молоді роки провела на Волині. Вона отримала хорошу освіту, працювала бактеріологом у Варшаві, де й познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком — художником Олександром Гронскевичем (1879-1942). Пара одружилась у 1919 році.
Ймовірно, молоде сімейство ще деякий час мешкало у столиці, але через деякий час вирішило впорядкувати маєток та успадковану землю. Внутрішньополітична стратегія новоствореної держави сприяла їм у цьому. Друга Річ Посполита підтримувала поселення етнічних поляків на Волині, державні установи надавали їм вигідні кредити, а учасники війни (т.з. військові осадники) мали змогу отримати безкоштовно землі. І ось, пані Вєльослава вже продає першу ділянку землі родині Цішек. Наступного, 1923 року, тут починають жити ще дві родини — Буяки та Коллаторовичі. Тому перед початком війни Новіни налічували вже майже 15 родин, включно із засновницею, яка перебралася додому на Волинь.
На мапі, виданій у 1938 році можна побачити 11 дворів, що належали до колонії Новіни; їхнє розташування зображено на сучасному знімку з супутника.
На жаль, як самостійна одиниця, колонія війну не пережила. Дуже мало відомо про долю мешканців Новін, невідомо, скільки з них пережило війну. Дехто був змушений покинути Волинь через свою національність. Нині, територія колишньої колонії входить до складу села Кукли. Місцеві жителі практично нічого не знають про цей кут села. Називають його Новини. За переказами, "польські хати" після війни розібрали на будівельні матеріали, і лише згодом Кукли розрослися та охопили згадану місцевість. Жоден із будинків не вцілів.
Подаємо список мешканців колонії Новіни, складений на основі списків виборців з 1938 року з деякими доповненнями з різних джерел. В дужках вказано рік заселення одного чи декількох членів родини.
Grąskiewicz Wielosława 1888
Ciszek (з 1922) Walenty 1890 та Marianna 1900, одна з доньок називалася Janina
Kollatorowicz (з 1923) Jósef 1867 та Janina 1897
Bujak (з 1923) Jósef 1900, Jósefa 1904
Drżewiecki (з 1924) Aleksander 1892-1967 та його дружина Stefania zd. Bekus 1900-1982, їхні діти: Helena (жила 4 роки), Kazimiera (жила 3 роки), Stanisław (помер після народження), Maria 1935
Kołaczek (з 1924), приїхали з міста Коньське (Польща) Władysław 1885-1955 та його дружина Marjanna 1886-1972, їхні діти: Wacław 1922-1993, Władysław 1924-1992, Irena Cmieła 1927-1999 та ще одна дитинка, яку з'їли вовки.
Kozyra (з 1924) Władysław 1897 та Julianna 1895
Kocyła (з 1924) Józef 1872, Marjanna 1880, Hipolit 1909, Janina 1911
Wrżeśniak (з 1926) Piotr 1874, Jósefa 1908, Zofia 1911
Karasiewicz (з 1927) Konstanty 1900
Bekus (з 1929) Bronisława 1914 (сестра Stefanii Drżewieckiej)
Wydra (з 1932) Antoni 1905
Bassara (з 1933), приїхали з Жешова (Польща) Maria zd. Zakrzewska 1882 та її діти: Ludwik 1910, Edward 1912, Jozef, Franciszek, Katarzyna, Zofia, Stanisław, Stanisława i Tadeusz. Чоловіка Marii звали Jan 1871-1938
Kraszewski (з 1933) Jan 1910
Wilczyński (з 1936) Jan 1909, Janina 1909
Дякуємо за окремі відомості пані W. Skrzypczak та пану C. Bassara
